ПОМОСТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
міст «споруда для переходу чи переїзду через річку, залізницю; [дерев’яна підлога]»
псл. mostъ «міст; шматки дерева, дрібні гілки, накидані на болото чи грузьку землю для зручності переходу», пов’язане з mesti, metati «кидати»;
зіставлення з двн. mast «жердина, щогла, палиця», нім. Mast «стовп; щогла» (Holub–Kop. 230; Stender-Petersen ZfSlPh 13, 258; Meringer IF 21, 303) або з лат. mālus «щогла, колода, брус» (Kiparsky GLG 47; Fick BB 29, 235) позбавлені ґрунту;
р. бр. болг. м. мост, др. мостъ «міст; гребля; бруківка», п. ч. слц. most, вл. нл. слц. most, полаб. möst, схв. мȏст, стсл. мостъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
замосто́вий
«який знаходиться за мостом»
місни́ця
«дошка на дні воза; дошка в підлозі»
містни́ця
«дошка в підлозі, мості»
місто́к
«маленький міст; [середня частина човна]»
мости́льник
мости́на
«одна з дошок підлоги, мосту; [підлога] Ж»
мости́нці
«дошки, покладені на човни для складання порома»
мости́ти
«настилати міст, підлогу, брук; класти, розміщати; влаштовувати гніздо»
мости́ще
«місце, де був міст»
мостни́ця
«товста дошка, мостина»
мостова́ «брук»
мостове́ «податок за проїзд через міст»
мостови́й
«людина, що збирає мито за проїзд через міст»
мостови́к
мостови́на
«дошка в мості, підлозі, міст Ж»
мостовни́чий
«наглядач мостів»
передмо́стє
«передмостове укріплення; плацдарм»
передмості́в'я
«місце перед мостом»
передмостови́й
підмо́стка
«примостка; підставка»
підмо́стки
пі́дмо́сток
підмо́стя
по́мі́ст
«підмостки; настил; [підлога; дошка; обапіл, мостина Нед]»
помі́стни́ця
«дошка на дні воза; дошка у підлозі; мостина»
помо́сти́на
«дошка на дні воза; кладка; дошка в підлозі, підлога Нед»
по́мосток
«ТС.»
при́міст
«тротуар; причал для порома; [лавочка біля стінки Нед]»
при́містка
«підвищення, прибудоване до стіни; нари, стіл; [східець біля печі; підмостки; тимчасовий стіл; лавочка]»
при́містки
«підмостки»
при́мостка
«прилагоджена для чогось лавочка; підмостки; настил»
при́мость
«підмостки»
промост
«гать»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мост | білоруська |
мост | болгарська |
most | верхньолужицька |
mast «жердина, щогла, палиця» | давньоверхньонімецька |
мостъ «міст; гребля; бруківка» | давньоруська |
mālus «щогла, колода, брус» | латинська |
мост | македонська |
most | нижньолужицька |
Mast «стовп; щогла» | німецька |
möst | полабська |
most | польська |
mostъ «міст; шматки дерева, дрібні гілки, накидані на болото чи грузьку землю для зручності переходу» | праслов’янська |
мост | російська |
мȏст | сербохорватська |
most | словацька |
most | словацька |
мостъ | старослов’янська |
most | чеська |
metati «кидати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України