ПОМОРХЛА — ЕТИМОЛОГІЯ
мо́рщити
псл. *mьrsčiti «морщити», *mьrxnǫti (‹*mrs-) «морщитися»;
споріднене з лтс. mãrksla «жирова cкладка, подвійне підборіддя», mãrksna «подвійне підборіддя»;
зіставляється також (Machek ESJČ 380) з дінд. mûrcchati «збігається, гусне, застигає»;
пов’язання з п. ст. merskać «шмагати; сильно бити», псл. *mьrskati «стьобати, бити» (Brükner 323; Holub–Kop. 233), як і зближення з псл. *morkь «морок» (Младенов 307), недостатньо обґрунтоване;
р. мо́рщить «морщити», [мо́рснуть] «тс.», [морх] «оборки на рукавах жіночого одягу», бр. мо́ршчыць, п. marszczyć, ч. smrsknouti se «збігтися, скипітися (про молоко); зменшитися в об’ємі (про м’ясо)», smrštiti se «швидко скрутитися» (про змію), слц. mr(a)štit «морщити», вл. moršćić, нл. maršćiś, болг. мръ́щя «тс.», м. мршти се «морщиться, хмуриться», схв. м́рска «зморшка», м́рштити се «хмуритися, морщитися», слн. mŕščiti «морщити, хмурити (брови)», цсл. съмръштити «зморщити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Ж
змо́рхлий
«який покрився зморшками; зморщений, скручений»
змо́рхнутися
«тс.»
змо́рхтися
«зморщитися»
змо́ршка
змо́ршкуватий
змо́рщений
змо́рщина
«зморшка»
змо́рщка
«тс.»
мо́рхлий
«зморшкуватий, зморщений»
морхля́к
«пучок зморшок, що-небудь поморщене»
мо́рхнути
«покриватися зморшками»
(про плоди)
мо́ршень
«черевик із суцільного шматка шкіри»
мо́ршіна
«зморшка на сорочці біля шиї і на рукавах»
мо́ршінє
«тс.»
(зб.)
мо́ршінка
«сорочка, зібрана в зморшки коло шиї; вид різбярського орнаменту»
моршо́к
«зморшка»
мо́рща
«складка, зморшка»
морща́вий
«покритий зморшками»
морщи́на́ «зморшка» СУМ
морщине́ць
«черевик із суцільного шматка шкіри»
морщи́нє
«гувті складки на жіночій сукні»
(зб.)
морщи́нка
«невелика зморшка; частина рукава жіночої сорочки у галицьких покутян; вставка, вшита під уставкою»
мо́рщитися
мо́рщінка
«збористий комір жіночої сорочки Ж; жіноча сорочка, зібрана в складки коло шиї МСБГ»
мо́рщка
«зморшка»
морщу́н
«черевик із суцільного шматка шкіри»
помо́рхлий
помо́рхнути
сморшо́к
«зморшка»
шмо́ршки
«зморшки»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мо́ршчыць | білоруська |
| мръ́щя «тс.» | болгарська |
| moršćić | верхньолужицька |
| mûrcchati «збігається, гусне, застигає» | давньоіндійська |
| mãrksla «жирова cкладка, подвійне підборіддя» | латиська |
| мршти «морщиться, хмуриться» | македонська |
| maršćiś | нижньолужицька |
| merskać «шмагати; сильно бити» | польська |
| marszczyć | польська |
| *mьrsčiti «морщити» | праслов’янська |
| *mьrskati «стьобати, бити» | праслов’янська |
| *morkь «морок» | праслов’янська |
| мо́рщить «морщити» | російська |
| м́рска «зморшка» | сербохорватська |
| mr(a)štit «морщити» | словацька |
| mŕščiti «морщити, хмурити (брови)» | словенська |
| мо́рснуть «тс.» | українська |
| морх «оборки на рукавах жіночого одягу» | українська |
| м́рштити «хмуритися, морщитися» | українська |
| съмръштити «зморщити» | церковнослов’янська |
| smrsknouti se «збігтися, скипітися (про молоко); зменшитися в об’ємі (про м’ясо)»«швидко скрутитися» (про змію) | чеська |
| smrštiti se «збігтися, скипітися (про молоко); зменшитися в об’ємі (про м’ясо)»«швидко скрутитися» (про змію) | чеська |
| *mьrxnǫti «морщитися» (‹*m$rs-) | ? |
| mãrksna «подвійне підборіддя» | ? |
| merskać «шмагати; сильно бити» | ? |
умо́рхати «утомити, сильно зморити»
не зовсім ясне;
можливо, нерегулярне афективне утворення від [мори́ти] «виснажувати», пор. [мо́рений] «стомлений, знесилений», [змо́ра] «втома»;
менш імовірний зв’язок з коренем морх-, наявним у словах [змо́рхнутися] «морщитися», помо́рхнути, [мо́рхлий] «зморшкуватий, зморщений»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мори́ти «виснажувати» | українська |
| мо́рений «стомлений, знесилений» | українська |
| змо́ра «втома» | українська |
| змо́рхнутися «морщитися» | українська |
| помо́рхнути | українська |
| мо́рхлий «зморшкуватий, зморщений» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України