ПОМЕЩИК — ЕТИМОЛОГІЯ
помі́щик
запозичення з російської мови;
р. поме́щик є похідним від поме́стье «маєток», пов’язаного з ме́сто «місце», отже, первісно означало «власник маєтку»;
бр. паме́шчык, болг. поме́шчик;
Фонетичні та словотвірні варіанти
помі́щицтво
«поміщики»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| паме́шчык | білоруська |
| поме́шчик | болгарська |
| поме́щик «маєток» | російська |
| поме́стье «маєток» | російська |
| ме́сто «місце» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України