ПОЛІЦІАНТ — ЕТИМОЛОГІЯ
полі́ція
запозичене, очевидно, через польське посередництво, з латинської мови;
слат. роliсīа «адміністрація, уряд держави, республіки», роlitia «тс.» через лат. роlītīа «державний устрій» зводиться до гр. πολῑτεία «тс., державний лад, форма правління; держава; державна діяльність, державні справи; громадянство», пов’язаного з πολῑτης «громадянин; співгромадянин, земляк; міський, місцевий», похідним від πόλις «місто; кремль, цитадель; держава, країна; громада»;
р. болг. поли́ция, бр. палі́цыя, п. роlicja, ч. роlicie, слц. роlíсіа, вл. роlісіjа, м. полициjа, схв. полѝциjа, слн. роlicíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
полициян
«тс.»
полиція́н
«поліцай»
полиція́нт
«поліцай»
поліциян
«сільський посильний»
поліціа́нт
поліці́йний
поліція́нт
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| палі́цыя | білоруська |
| поли́ция | болгарська |
| роlісіjа | верхньолужицька |
| πολῑτεία «тс., державний лад, форма правління; держава; державна діяльність, державні справи; громадянство» | грецька |
| πολῑτης «громадянин; співгромадянин, земляк; міський, місцевий» | грецька |
| πόλις «місто; кремль, цитадель; держава, країна; громада» | грецька |
| роlītīа «державний устрій» | латинська |
| полициjа | македонська |
| роlicja | польська |
| поли́ция | російська |
| полѝциjа | сербохорватська |
| роliсīа «адміністрація, уряд держави, республіки» | середньолатинська |
| роlitia «тс.» | середньолатинська |
| роlíсіа | словацька |
| роlicíja | словенська |
| роlicie | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України