ПОЛІФОННА — ЕТИМОЛОГІЯ
поліфоні́я «багатоголосся в музиці»
запозичення із західноєвропейських мов;
нім. Роlyphoníe, фр. polyphonie, англ. polyphony «тс.» походять від гр. πολυφωνία «багатозвучність; балакучість», яке складається з основ слів πολύς «багато, численний» і φωνή «голос»;
р. полифони́я, бр. поліфані́я, п. роlifonia, ч. роlyfonie, слц. роlyfónia, вл. роlyfonija, болг. полифо́ния, м. полифониjа, схв. полифо̀ниjа, слн. роlifonía;
Фонетичні та словотвірні варіанти
поліфоні́зм
поліфоні́чний
поліфо́нний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| polyphony «тс.» | англійська |
| поліфані́я | білоруська |
| полифо́ния | болгарська |
| роlyfonija | верхньолужицька |
| πολυφωνία «багатозвучність; балакучість» | грецька |
| πολύς «багато, численний» | грецька |
| φωνή «голос» | грецька |
| полифониjа | македонська |
| Роlyphoníe | німецька |
| роlifonia | польська |
| полифони́я | російська |
| полифо̀ниjа | сербохорватська |
| роlyfónia | словацька |
| роlifonía | словенська |
| polyphonie | французька |
| роlyfonie | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України