ПОЛІТИКУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

полі́тика

запозичено, можливо, через польське посередництво, з латинської мови;
лат. (ars) polītica «(діяльність) політична», походить від гр. πολῑτική (τέχνη) «державна діяльність, політика», πολῑτικός «громадянський, державний, громадський; державний діяч, політик», пов’язаних з πόλις «місто; кремль, цитадель; держава; громада»;
р. болг. м. поли́тика, бр. палі́тыка, п. ч. роlityka, ч. слц. вл. роlitika, схв. полѝтика, слн. роlítika;
Фонетичні та словотвірні варіанти

политикъ «політик, державний діяч» (XVII ст.)
полі́тик
політика́н
політика́нство
політику́вати «розмовляти про політику; надзвичайно чемно, ввічливо поводитися, маніжитися»
політикува́тися «вести один з одним політику Г; дипломатничати»
політи́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
палі́тыка білоруська
поли́тика болгарська
роlitika верхньолужицька
πολῑτική «державна діяльність, політика» (τέχνη) грецька
πολῑτικός «громадянський, державний, громадський; державний діяч, політик» грецька
πόλις «місто; кремль, цитадель; держава; громада» грецька
polītica «(діяльність) політична» (ars) латинська
поли́тика македонська
роlityka польська
поли́тика російська
полѝтика сербохорватська
роlitika словацька
роlítika словенська
роlityka чеська
роlitika чеська

полі́тика «стрічка (шовкова, гарусна)»

результат давньої видозміни значення полі́тика «політична діяльність» (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

політикува́ти «маніжитися»
політи́чка
поляти́ця «прикраса; стрічка»
поляти́чка «тс.»
пуліте́ка «краса»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
полі́тика «політична діяльність» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України