ПОЛІГЛОТ — ЕТИМОЛОГІЯ
полігло́т «людина, яка володіє багатьма мовами»
запозичення із західноєвропейських мов;
н. Роlyglótt «поліглот», Роlyglótte, фр. pоlyglotte, англ. pоlyglot «тс.» походять від гр. атт. πολύγλωττος «багатомовний; той, хто говорить багатьма мовами», що складається з основ слів πολύς «багато, численний» і γλω̃ττα (γλω̃σσα) «мова, мовлення»;
р. болг. м. полигло́т, бр. палігло́т, п. роliglota, ч. слц. роlyglot, схв. полѝглот, полѝглота, слн. роliglót;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pоlyglot «тс.» | англійська |
| πολύγλωττος «багатомовний; той, хто говорить багатьма мовами» | аттічний |
| палігло́т | білоруська |
| полигло́т | болгарська |
| πολύγλωττος «багатомовний; той, хто говорить багатьма мовами» | грецька |
| πολύς «багато, численний» | грецька |
| γλω̃ττα | грецька |
| γλω̃σσα | грецька |
| полигло́т | македонська |
| Роlyglótt «поліглот» | німецька |
| Роlyglótte | німецька |
| роliglota | польська |
| полигло́т | російська |
| полѝглот | сербохорватська |
| полѝглота | сербохорватська |
| роlyglot | словацька |
| роliglót | словенська |
| pоlyglotte | французька |
| роlyglot | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України