ПОЛЯПАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ляп «хлоп, хлюп, шльоп» (виг.)

псл. l’аръ (виг.) «ляп», l’apati «ляпати, хлопати; голосно їсти, пити, хлебтати, базікати», звуконаслідувальне утворення;
фонетично і семантично близьке лит. làpt (вигук на позначення падіння, важкого ступання, швидкого хапання), lapénti, lapóti, lapsėˊti «жадібно жерти» (про свиней), нім. láppen «лизати; глитати; хлебтати», гр. λάπĩω «лизати, дудлити, хлебтати», вірм. lap‘em «лизати», алб. l’ар «хлебтати, глитати», фр. laper «хлипати, хлебтати»;
р. ляп, ля́пать «ударяти, хлопати; робити недбало, говорити не думаючи», бр. ляп, ля́паць «стукати; кидати що-небудь густе, липке; говорити що-небудь нетактовне, необдумане», п. [lap], [lapać] «базікати», ч. [l’ápat] «говорити дурниці», слц. [l’apac] «хлюпати» (про дощ), вл. lapać «хлебтати, жадібно глитати», нл. lapaś «хлебтати, жерти, голосно їсти», болг. [ла́пам] «жадібно і похапливо ковтати», [лапа́вица] «дощ або сніг з вітром», [лапа́цам] «базікати», схв. лáпати «монотонно стукати» (напр., про дощ), слн. lápati «базікати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́ляпати «забризкати»
виля́пувати «ляскаючи, бити по чому-небудь; обляпувати; розголошувати таємницю; [викачувати (про тісто) Я]»
вля́патися «закохатися»
заля́пати «захлюпати, забризкати»
зля́пати «зробити неакуратно»
зля́патися «забризкатися»
ля́па «густо зварена страва з квашеної капусти, круп і картоплі Me; пліткарка, базікало ВеЗа; пристосування для знищення мух у вигляді шматка шкіри, гуми на ручці Л»
ля́пави́ця «негода, сльота»
ля́павка «[тс. МСБГ]; хлопавка (для биття мух)»
ляпа́к «базікало»
ля́панець «ляпас; [(мн. ля́панці) вид взуття]»
ляпани́на «невміло, неохайно виконана робота; [мокра погода Me]»
ляпани́ця «мокрий сніг»
ля́панка «снігопад без вітру Л; дитяча гра (того, хто ховається, б’ють долонею по плечу, коли знайдуть) Л»
ля́пання
ля́пас
ляпасова́ти «бити по щоках, давати ляпаса»
ля́пати «падати; ударяти, плескаючи; говорити недоречне, нерозумне»
ляпє́нікі «великі вишиті квіти»
ля́пка «пляма; [базікання]» (розм.)
ля́пкати «хлопати, бити»
ля́пкатися «возитися з мокрою глиною або чимось подібним»
ляпко́ «базікало»
ля́пнути
ля́пнутися «упасти» (розм.)
ляпону́ти «сильно хлопнути, хлюпнути; з шумом упасти»
ляпоті́ння
ляпоті́ти
ляпо́тня́ва «сльота, хлопання, хлюпання»
ляпу́н «чоловік, який любить побалакати»
поля́пас «ляпас»
поля́пати «похлопати»
поля́патися «забризкатися»
розля́патися «розбазікатися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
l'ар «хлебтати, глитати» албанська
ляп білоруська
ля́паць «стукати; кидати що-небудь густе, липке; говорити що-небудь нетактовне, необдумане» білоруська
ла́пам «жадібно і похапливо ковтати» болгарська
лапа́вица «дощ або сніг з вітром» болгарська
лапа́цам «базікати» болгарська
lapać «хлебтати, жадібно глитати» верхньолужицька
lap'em «лизати» вірменська
λάπĩω «лизати, дудлити, хлебтати» грецька
làpt (вигук на позначення падіння, важкого ступання, швидкого хапання) литовська
lapénti литовська
lapóti литовська
lapsėˊti «жадібно жерти» (про свиней) литовська
lapaś «хлебтати, жерти, голосно їсти» нижньолужицька
láppen «лизати; глитати; хлебтати» німецька
lap польська
lapać «базікати» польська
l'аръ «ляп» (виг.) праслов’янська
l'apati «ляпати, хлопати; голосно їсти, пити, хлебтати, базікати» праслов’янська
ляп російська
ля́пать «ударяти, хлопати; робити недбало, говорити не думаючи» російська
лáпати «монотонно стукати» (напр., про дощ) сербохорватська
l'apac «хлюпати» (про дощ) словацька
lápati «базікати» словенська
laper «хлипати, хлебтати» французька
l'ápat «говорити дурниці» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України