ПОЛЬОТНА — ЕТИМОЛОГІЯ

леті́ти

псл. letěti, lĕtati ( ‹ *lekt-);
споріднене з лит. lė˜kti «летіти», lakstýti «літати, пурхати», laktà «сідало, жердина в курнику», лтс. lèkt «плигати, скакати», lę͂kât «підскакувати», гр. ληκᾱν «танцювати під звуки пісні», λακτίζω «топчу, б’ю; кидаю; б’ю ногою», λάξ «той, що кидає, б’є ногою», лат. lōcusta «сарана», lacerta «ящірка», lacertus «м’яз плеча», свн. lẹcken «кидати; скакати», нвн. ст. löcken «брикати, плигати, скакати», норв. [lakka] «плигати, скакати»;
іє. *lek-/lēk-/lǝk- «скакати»;
р. лете́ть, лета́ть, бр. ляце́ць, лята́ць, др. летѣти, лѣтати, п. lеcieć, latać, ч. letět, létat (lítat), слц. letieť, lietať, вл. lećeć, lětać, нл. leśeś, полаб. lite «летить», болг. летя́, ля́там, м. лета, схв. лèтети, лéтати, слн. letéti, létati, стсл. лєтѣти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́літ
ви́літка «вічко, льоток»
вильо́ти «відкидні рукава старовинного одягу»
ві́длет «відліт»
відлі́т
вльот «вмить»
залету́ха «зальотний птах »
залі́т
залі́тний
зальо́тний
злет
зліт
лет
ле́тать «літати»
летки́й
лету́чий
лету́чка
летю́ха
летю́чий
летю́чка
летя́чий «летючий»
летя́чка «літ, політ»
літ
літа́вець «метеор»
лі́тавець «чорт в образі милого, злий дух, що порушує сімейний спокій»
лі́тави́ця «казкова жіноча істота, що спокушає чоловіків»
лі́тави́ця «вихор»
лі́та́вка «метелик Г, ВеНЗн; махове перо (у птахів) Ж»
літа́йка «метелик»
літайча́ «малий метелик»
літа́к
літа́ти
літач «літун»
літа́чка «морський півень, Dactylopterus europaeus» (зоол.)
літу́н
літу́нство
літу́чка
льот «лет»
льо́тка «отвір у доменній печі; [куля малого калібру, крупний дріб Ж]»
льо́тний
льото́к «отвір у вулику, через який літають бджоли»
льо́том «дуже швидко, в одну мить»
льо́тчик
нави́літ «наскрізь»
нави́літь «тс.»
навлету́ «нальоту»
на́лет «наліт, приліт»
нале́тать «роздобути, з трудом щось добути; набігати»
налеті́лий «раптовий, випадковий»
нале́тний «тс.»
налі́т
нальо́том
нальо́тчик
наотльо́ті «окремо, збоку»
напереле́ті «на видному місці; на роздоріжжі»
напровльо́т «наскрізь, цілком»
недолі́т
о́блет «обліт»
о́блі́т
перелі́т
перелі́тний
перельо́т
перельо́тний
підле́том
підлі́т
пі́длі́ток «пташеня, що тільки навчилось літати»
по́лет «політ»
полі́т
політу́щий «непосидющий»
польо́тний
приле́т «приліт»
прилі́т
прилітни́й
про́лет «проліт»
пролі́т
пролі́тний
пролі́тні (орн.)
прольо́т
прольо́тка
прольо́тний
розлі́т
розліта́йка
розльо́тистий
улетуча́тися «звітрюватися, випаровуватися, зникати»
у́леть «переліт місцевості»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ляце́ць білоруська
лята́ць білоруська
летя́ болгарська
ля́там болгарська
lećeć верхньолужицька
lětać верхньолужицька
ληκᾱν «танцювати під звуки пісні» грецька
λακτίζω «топчу, б’ю; кидаю; б’ю ногою» грецька
λάξ «той, що кидає, б’є ногою» грецька
летѣти давньоруська
лѣтати давньоруська
*lek-/lēk-/lǝk- «скакати» індоєвропейська
lōcusta «сарана» латинська
lacerta «ящірка» латинська
lacertus «м’яз плеча» латинська
lèkt «плигати, скакати» латиська
lę͂kât «підскакувати» латиська
lė˜kti «летіти» литовська
lakstýti «літати, пурхати» литовська
laktà «сідало, жердина в курнику» литовська
лета македонська
leśeś нижньолужицька
löcken «брикати, плигати, скакати» (ст.) нововерхньонімецька
lakka «плигати, скакати» норвезька
lite «летить» полабська
lеcieć польська
latać польська
letěti праслов’янська
lĕtati ( ‹ *lekt-) праслов’янська
*lekt- праслов’янська
*lekt- праслов’янська
*lekt- праслов’янська
*lekt- праслов’янська
*lekt- праслов’янська
*lekt- праслов’янська
*lekt- праслов’янська
лете́ть російська
лета́ть російська
лèтети сербохорватська
лéтати сербохорватська
lẹcken «кидати; скакати» середньоверхньнімецька
letieť словацька
lietať словацька
letéti словенська
létati словенська
лєтѣти старослов’янська
letět (lítat) чеська
létat (lítat) чеська
lítat чеська
lítat чеська
lítat чеська
lítat чеська
lítat чеська
lítat чеська
lítat чеська
lítat чеська
lítat чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України