ПОЛУСТАВ — ЕТИМОЛОГІЯ

полу́став «святці, молитовник з календарем»

очевидно, запозичення з церковнослов’янської мови, де воно є складним словом, утвореним з полоу- «пів-» і о́уставъ «(книга про порядок богослужінь в основні церковні свята)»;
р. ст. полуустав «скорочений варіант Устава (книги про порядок богослужінь)», болг. полуу́став «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

полу́ста́вець «тс. Г; книга, друкована півуставом Нед»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
полуу́став «тс.» болгарська
полоу- «пів-» церковнослов’янська
о́уставъ «(книга про порядок богослужінь в основні церковні свята)» церковнослов’янська

уста́в «правила поведінки; статут; (лінгв.) один із типів письма в старовинних рукописах»

префіксальне утворення від ста́вити;
у формі [уста́ва] запозичене з польської мови;
р. уста́в, бр. уста́ў (лінгв.), [уста́ва] «закон; наказ; постанова», п. ustaw, ustawa «закон», ч. слц. ústav «установа», ústava «конституція», слн. ustáva «основний закон, конституція»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

полу́став «святці»
полу́ставець «тс.»
уста́ва «закон»
уста́вний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
уста́ў (лінгв.) білоруська
уста́ва «закон; наказ; постанова» білоруська
ustaw «закон» польська
ustawa «закон» польська
уста́в російська
ústav «установа»«конституція» словацька
ústava «установа»«конституція» словацька
ustáva «основний закон, конституція» словенська
ста́вити українська
уста́ва українська
ústav «установа»«конституція» чеська
ústava «установа»«конституція» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України