ПОЛОХЛИВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
лох «страх, жах»
очевидно, результат усічення початкового кореневого по- в словах поло́хати, полохли́вий і т. д., сприйнятого як префікс;
певну роль у цьому процесі могло відіграти зближення з [ло́хати] «сумувати, знемагати», [лох] «пристрасть»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ло́хати
«лякати, полохати, проганяти»
ло́хатися
«боятися, тривожитися»
ло́хи
«дикі витівки»
(мн.)
лохли́вий
«полохливий»
ло́хний
«боязкий»
ло́хно
«страшно»
ло́шити
«полохати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| поло́хати | українська |
| полохли́вий | українська |
| ло́хати «сумувати, знемагати» | українська |
| лох «пристрасть» | українська |
плохи́й «поганий, кепський; не злий, не сварливий (про людину); спокійний, смирний; немічний, кволий»
п. рłochy «легковажний; необачний, нерозважний; пустотливий; (заст.) полохливий; (ст.) незначний, дрібний» відповідає укр. полохли́вий, поло́хати;
у такому разі не слід ототожнювати з р. плохо́й «поганий», яке пов’язується з пло́ский (Куркина ОЛА 1976, 281–282; Фасмер ІІІ 286; Ильинский ИОРЯС 20/3, 112–113; Брандт РФВ 23, 299);
очевидно, давнє запозичення з польської мови;
загальновизнаної етимології не має;
р. плохо́й «поганий», бр. [пло́хій] «тс., кволий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пліхше
«гірше»
плі́хши́й
«гірший»
пло́хість
«хиба»
плохі́шати
«ставати гіршим»
плохови́тий
«тс. Нед; несмілий»
плохота
«смирна людина»
плохува́ти
«діяти необдумано, допускати помилки, промахи»
плохува́тий
«поганенький»
плоху́та
«тиха, спокійна, несміла людина»
плоху́тий
«тс.»
плоху́тка
«квола людина»
пло́хший
«тс.»
плоша́ти
«тс.»
попло́хшати
«принишкнути, стати тихішим»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пло́хій «тс., кволий» | білоруська |
| рłochy «легковажний; необачний, нерозважний; пустотливий; (заст.) полохливий; (ст.) незначний, дрібний» | польська |
| плохо́й «поганий» | російська |
| пло́ский | російська |
| плохо́й «поганий» | російська |
| полохли́вий | українська |
| поло́хати | українська |
поло́хати
псл. *polxati (*polšiti) «лякати, хвилювати, полохати», очевидно, давніше *polksati «полохати ударами», пов’язане з *polskati «полоскати», *polkati «тс.»;
можливо, споріднене з гр. πάλλω «збуджую, розпаляю, приголомшую», πελεμίζω «стрясаю», πόλεμος «війна», гот. us-film-a «наляканий, пройнятий жахом», usfilm-еі «переляк, страх, жах», дісл. *felms-fullr «переляканий, пройнятий жахом», *felmtr «страх, переляк», герм. *felma- «тс., жах; неспокій, замішання», іє. *pel- (*pol-) «ударяти, бити; струшувати, турбувати, непокоїти», а також з двн. fuolen «відчувати, почувати», дангл. fēlan «тс.; торкатися», англ. feel «тс., мацати», нвн. fühlen «тс.», дісл. *falma «намацувати, іти помацки», з якими ще зближують псл. palъ «палець, великий палець», укр. па́лець;
зіставляється також (Мартынов Сл. и ие. аккомод. 127–128) з лит. pálšas «блідий, жовтувато-сірий», лтс. pal˜ss «тс.», стсл. пелесъ «темно-сірий»;
виводиться ще (Ondruš JČ 10, 12–14) від іє. *pel- (*pol-) «бігти, рухатися»;
р. поло́ши́ть «лякати, хвилювати, бентежити», [поло́хну́ть] «сильно вдарити; стурбувати, схвилювати», бр. пало́хаць «лякати, полохати», [полошіць] «полохати», др. полошити «лякати», п. płoszyć «тс., полохати», [połochać] (з укр.), ч. plašiti, слц. plašit’, вл. płóšić, нл. płošyś, болг. пла́ша, м. плаши, схв. пла̏шити, слн. plašíti «тс.», стсл. плашити сѧ «лякатися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́полохати
«винищити, вивести»
заполо́ха
«опудало, пострах»
переполіх
пере́поло́х
переполо́шений
поло́х
(у сполученні п.-п. про пульсацію крові Нед, про стуки серця, на позначення переляку)
по́лох
«пострах, страховище, опудало; збентеженість, переляк, жах»
поло́ханий
«наляканий, боязкий»
поло́хий
«тс.»
полохки́й
«тс.; який легко полохається; який виражає страх, переляк; неспокійний, тривожний»
полохли́вий
полохне́ча
«полохливість»
поло́ши́ти
«полохати»
поло́шкати
«тс.»
полошли́вий
полошни́й
«тс.»
по́полох
«переляк, полохання, страх, паніка»
пополоша́ти
«полохливо розбігтися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| feel «тс., мацати» | англійська |
| пало́хаць «лякати, полохати» | білоруська |
| полошіць «полохати» | білоруська |
| пла́ша | болгарська |
| płóšić | верхньолужицька |
| *felma- «тс., жах; неспокій, замішання» | германські |
| us-film-a «наляканий, пройнятий жахом» | готська |
| usfilm-еі «переляк, страх, жах» | готська |
| πάλλω «збуджую, розпаляю, приголомшую» | грецька |
| πελεμίζω «стрясаю» | грецька |
| πόλεμος «війна» | грецька |
| fēlan «тс.; торкатися» | давньоанглійська |
| fuolen «відчувати, почувати» | давньоверхньонімецька |
| *felms-fullr «переляканий, пройнятий жахом» | давньоісландська |
| *felmtr «страх, переляк» | давньоісландська |
| *falma «намацувати, іти помацки» | давньоісландська |
| полошити «лякати» | давньоруська |
| *pel- «ударяти, бити; струшувати, турбувати, непокоїти» (*pol-) | індоєвропейська |
| *pel- «бігти, рухатися» (*pol-) | індоєвропейська |
| pal˜ss «тс.» | латиська |
| pálšas «блідий, жовтувато-сірий» | литовська |
| плаши | македонська |
| płošyś | нижньолужицька |
| fühlen «тс.» | нововерхньонімецька |
| płoszyć «тс., полохати» | польська |
| połochać (з укр.) | польська |
| *polxati «лякати, хвилювати, полохати» (*polšiti) | праслов’янська |
| *polksati «полохати ударами» | праслов’янська |
| *polskati «полоскати» | праслов’янська |
| *polkati «тс.» | праслов’янська |
| palъ «палець, великий палець» | праслов’янська |
| поло́ши́ть «лякати, хвилювати, бентежити» | російська |
| поло́хну́ть «сильно вдарити; стурбувати, схвилювати» | російська |
| пла̏шити | сербохорватська |
| plašit' | словацька |
| plašíti «тс.» | словенська |
| пелесъ «темно-сірий» | старослов’янська |
| плашити сѧ «лякатися» | старослов’янська |
| па́лець | українська |
| plašiti | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України