ПОЛОСУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

поло́са́ «сторінка книги, журналу, газети (з р.); [смуга; місцевість, зона Нед; смуга лика НикНикЕЛ]»

псл. *pоlsa «смуга (землі, шкіри); пляма»;
очевидно, споріднене з снн. falge «поле під паром», бав. falg «тс.», англ. fallow «земля під паром», свн. valgen «орати, борознити», гал.-лат. olca «земля під ріллю», пов’язаними з іє. *pelk῀-/polk῀- «повертати, обертати», співвідносним з *pelg̑h-/polg̑h- «ковзати, повзти»;
менш обґрунтоване зближення з лит. pálšas «бляклий, блідий» (Mikl. ЕW 256) або з полони́на (Младенов 427);
р. полоса́ «смуга, полоса», бр. паласа́, пало́са «тс.», др. полоса «вузька ділянка землі», п. płosa «смужка землі, поле», ч. plasa «смужка землі», болг. пла́са «смужка шкіри», схв. пла̏са «грудка (льоду); пляма», [пласа̏] «смуга; нива, рілля», слн. plása «тс.», цсл. пласа «смужка шкіри»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

полоса́тий «смугастий»
полосну́ти «різнути, вдарити»
полосня́к «невелика продовгувата височина»
полосува́ти «бити; покривати смугами»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
fallow «земля під паром» англійська
falg «тс.» баварський
паласа́ білоруська
пало́са «тс.» білоруська
пла́са «смужка шкіри» болгарська
полоса «вузька ділянка землі» давньоруська
*pelk῀-/polk῀- «повертати, обертати» індоєвропейська
*pelg̑h-/polg̑h- «ковзати, повзти» індоєвропейська
pálšas «бляклий, блідий» литовська
płosa «смужка землі, поле» польська
*pоlsa «смуга (землі, шкіри); пляма» праслов’янська
полоса́ «смуга, полоса» російська
пла̏са «грудка (льоду); пляма» сербохорватська
пласа̏ «смуга; нива, рілля» сербохорватська
valgen «орати, борознити» середньоверхньнімецька
falge «поле під паром» середньонижньонімецька
plása «тс.» словенська
полони́на українська
пласа «смужка шкіри» церковнослов’янська
plasa «смужка землі» чеська
olca «земля під ріллю» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України