ПОЛОСАХ — ЕТИМОЛОГІЯ

менш обґрунтоване зближення з лит. pálšas «бляклий, блідий» (Mikl. ЕW 256) або з полони́на (Младенов 427);

очевидно, споріднене з снн. falge «поле під паром», бав. falg «тс.», англ. fallow «земля під паром», свн. valgen «орати, борознити», гал.-лат. olca «земля під ріллю», пов’язаними з іє. *pelk῀-/polk῀- «повертати, обертати», співвідносним з *pelg̑h-/polg̑h- «ковзати, повзти»;

псл. *pоlsa «смуга (землі, шкіри); пляма»;

р. полоса́ «смуга, полоса», бр. паласа́, пало́са «тс.», др. полоса «вузька ділянка землі», п. płosa «смужка землі, поле», ч. plasa «смужка землі», болг. пла́са «смужка шкіри», схв. пла̏са «грудка (льоду); пляма», [пласа̏] «смуга; нива, рілля», слн. plása «тс.», цсл. пласа «смужка шкіри»;

очевидно, результат семантичної видозміни слова [полоса́] «смуга» (див.);

запозичення з молдавської мови;

молд. пла́сэ «сітка, рибальська сітка» (рум. plásă «тс.») є семантично видозміненим запозиченням зі слов’янських мов;

пор. цсл. пласа «смуга», болг. [пла́са] «шкіряна смуга», схв. пла̏са «кусень; пляма, веснянка», [plasа̏] «смуга, польова смуга», слн. plása «тс.», які відповідають укр. поло́са́;

загальноприйнятої етимології не має;

вважається також «праєвропейським» (Machek ESJČ 458–459; Holub–Lyer 377);

менш переконливе зближення з плеска́ти (Преобр. ІІ 73), р. полоса́ «смуга» (Горяев Доп. ІІ 29), з гр. дор. πᾱλός «глина, мул, бруд, болото», лат. pullus «темно-сірий, темний» (Loewenthal AfSlPh 37, 383) або з лит. pélkė «болото, драгва» (Holub–Kop. 278; Skok II 682; Matzenauer LF 13, 163–164);

припускається також (Schuster-Šewc 1106) походження від іє. *plek῀-, похідного від *pel- «текти, лити, наповнювати»;

реконструюється (Фасмер ІІІ 280) псл. pleso ‹ *pletso «спокійне й широке місце в річці, озері; гірське озеро», пов’язане з plesna «стопа, підошва; слід»;

р. [плёсо] «плесо», плёс, бр. плёс «тс.», п. [ploso] «глибоке спокійне місце в річці; наповнене озеро», [plos] «тс.; оболонь, лука, вигін», ч. слц. pleso «гірське озеро», нл. ploso «глибина; вир; безодня»;

можливо, споріднене з дангл. fealg «обід, борона», двн. fёlga «обід; каток для розпушування землі, борона», свн. valgen «орати, борознити», velgen «тс.»;

псл. *pоlzъ «полоз (санний); підошва плуга», пов’язане чергуванням голосних з *p^ъl̥zti, *pelzti «повзти»;

р. по́лоз «полоз», бр. по́лаз «тс.», п. płoz, płoza, [płóz, płuz] «тс.», ч. plaz «лісоспуск, скат; металева площина, по якій щось перекочують; частина плуга», слц. plaz «частина плуга (підошва)», болг. плаз «дерев’яні полози, що повзають по снігу; підошва плуга; дошка на дні човна», м. плаз «санний полоз, частина плуга», схв. пла̑з «підошва плуга», слн. pláz «тс.»;