ПОЛОСАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
поло́са́ «сторінка книги, журналу, газети (з р.); [смуга; місцевість, зона Нед; смуга лика НикНикЕЛ]»
псл. *pоlsa «смуга (землі, шкіри); пляма»;
очевидно, споріднене з снн. falge «поле під паром», бав. falg «тс.», англ. fallow «земля під паром», свн. valgen «орати, борознити», гал.-лат. olca «земля під ріллю», пов’язаними з іє. *pelk῀-/polk῀- «повертати, обертати», співвідносним з *pelg̑h-/polg̑h- «ковзати, повзти»;
менш обґрунтоване зближення з лит. pálšas «бляклий, блідий» (Mikl. ЕW 256) або з полони́на (Младенов 427);
р. полоса́ «смуга, полоса», бр. паласа́, пало́са «тс.», др. полоса «вузька ділянка землі», п. płosa «смужка землі, поле», ч. plasa «смужка землі», болг. пла́са «смужка шкіри», схв. пла̏са «грудка (льоду); пляма», [пласа̏] «смуга; нива, рілля», слн. plása «тс.», цсл. пласа «смужка шкіри»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
полоса́тий
«смугастий»
полосну́ти
«різнути, вдарити»
полосня́к
«невелика продовгувата височина»
полосува́ти
«бити; покривати смугами»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| fallow «земля під паром» | англійська |
| falg «тс.» | баварський |
| паласа́ | білоруська |
| пало́са «тс.» | білоруська |
| пла́са «смужка шкіри» | болгарська |
| полоса «вузька ділянка землі» | давньоруська |
| *pelk῀-/polk῀- «повертати, обертати» | індоєвропейська |
| *pelg̑h-/polg̑h- «ковзати, повзти» | індоєвропейська |
| pálšas «бляклий, блідий» | литовська |
| płosa «смужка землі, поле» | польська |
| *pоlsa «смуга (землі, шкіри); пляма» | праслов’янська |
| полоса́ «смуга, полоса» | російська |
| пла̏са «грудка (льоду); пляма» | сербохорватська |
| пласа̏ «смуга; нива, рілля» | сербохорватська |
| valgen «орати, борознити» | середньоверхньнімецька |
| falge «поле під паром» | середньонижньонімецька |
| plása «тс.» | словенська |
| полони́на | українська |
| пласа «смужка шкіри» | церковнослов’янська |
| plasa «смужка землі» | чеська |
| olca «земля під ріллю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України