ПОЛОС — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
по́лоз «одна з двох нижніх частин саней, що поверхнею повзає по снігу; повзкий брус, який використовується для переміщення предметів великої ваги; велика змія родини удавів»
псл. *pоlzъ «полоз (санний); підошва плуга», пов’язане чергуванням голосних з *pъl̥zti, *pelzti «повзти»;
можливо, споріднене з дангл. fealg «обід, борона», двн. fёlga «обід; каток для розпушування землі, борона», свн. valgen «орати, борознити», velgen «тс.»;
р. по́лоз «полоз», бр. по́лаз «тс.», п. płoz, płoza, [płóz, płuz] «тс.», ч. plaz «лісоспуск, скат; металева площина, по якій щось перекочують; частина плуга», слц. plaz «частина плуга (підошва)», болг. плаз «дерев’яні полози, що повзають по снігу; підошва плуга; дошка на дні човна», м. плаз «санний полоз, частина плуга», схв. пла̑з «підошва плуга», слн. pláz «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
поло́ззя
«довгі вантажні сани»
полозо́к
«полоз саней; рухома, ковзна частина деяких машин; [п’ятка плуга Гриц]»
полозю́к
«велика змія»
по́лос
«полоз, санні полоззя»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
по́лаз «тс.» | білоруська |
плаз «дерев’яні полози, що повзають по снігу; підошва плуга; дошка на дні човна» | болгарська |
fealg «обід, борона» | давньоанглійська |
fёlga «обід; каток для розпушування землі, борона» | давньоверхньонімецька |
плаз «санний полоз, частина плуга» | македонська |
płoz | польська |
płoza | польська |
płóz «тс.» | польська |
płuz «тс.» | польська |
*pоlzъ «полоз (санний); підошва плуга» | праслов’янська |
*p<SUP>ъ</SUP>l̥zt | праслов’янська |
*pelzti «повзти» | праслов’янська |
по́лоз «полоз» | російська |
пла̑з «підошва плуга» | сербохорватська |
valgen «орати, борознити» | середньоверхньнімецька |
plaz «частина плуга (підошва)» | словацька |
pláz «тс.» | словенська |
plaz «лісоспуск, скат; металева площина, по якій щось перекочують; частина плуга» | чеська |
velgen «тс.» | ? |
поло́са́ «сторінка книги, журналу, газети (з р.); [смуга; місцевість, зона Нед; смуга лика НикНикЕЛ]»
менш обґрунтоване зближення з лит. pálšas «бляклий, блідий» (Mikl. ЕW 256) або з полони́на (Младенов 427);
очевидно, споріднене з снн. falge «поле під паром», бав. falg «тс.», англ. fallow «земля під паром», свн. valgen «орати, борознити», гал.-лат. olca «земля під ріллю», пов’язаними з іє. *pelk῀-/polk῀- «повертати, обертати», співвідносним з *pelg̑h-/polg̑h- «ковзати, повзти»;
псл. *pоlsa «смуга (землі, шкіри); пляма»;
р. полоса́ «смуга, полоса», бр. паласа́, пало́са «тс.», др. полоса «вузька ділянка землі», п. płosa «смужка землі, поле», ч. plasa «смужка землі», болг. пла́са «смужка шкіри», схв. пла̏са «грудка (льоду); пляма», [пласа̏] «смуга; нива, рілля», слн. plása «тс.», цсл. пласа «смужка шкіри»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
полоса́тий
«смугастий»
полосну́ти
«різнути, вдарити»
полосня́к
«невелика продовгувата височина»
полосува́ти
«бити; покривати смугами»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
fallow «земля під паром» | англійська |
falg «тс.» | баварський |
паласа́ | білоруська |
пало́са «тс.» | білоруська |
пла́са «смужка шкіри» | болгарська |
полоса «вузька ділянка землі» | давньоруська |
*pelk῀-/polk῀- «повертати, обертати» | індоєвропейська |
*pelg̑h-/polg̑h- «ковзати, повзти» | індоєвропейська |
pálšas «бляклий, блідий» | литовська |
płosa «смужка землі, поле» | польська |
*pоlsa «смуга (землі, шкіри); пляма» | праслов’янська |
полоса́ «смуга, полоса» | російська |
пла̏са «грудка (льоду); пляма» | сербохорватська |
пласа̏ «смуга; нива, рілля» | сербохорватська |
valgen «орати, борознити» | середньоверхньнімецька |
falge «поле під паром» | середньонижньонімецька |
plása «тс.» | словенська |
полони́на | українська |
пласа «смужка шкіри» | церковнослов’янська |
plasa «смужка землі» | чеська |
olca «земля під ріллю» | ? |
полоса́ «раптовий вітер, вихор»
очевидно, результат семантичної видозміни слова [полоса́] «смуга» (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
полоса́ «смуга» | українська |
пла́са «сітка з прив’язаним до неї держаком»
пор. цсл. пласа «смуга», болг. [пла́са] «шкіряна смуга», схв. пла̏са «кусень; пляма, веснянка», [plasа̏] «смуга, польова смуга», слн. plása «тс.», які відповідають укр. поло́са́;
молд. пла́сэ «сітка, рибальська сітка» (рум. plásă «тс.») є семантично видозміненим запозиченням зі слов’янських мов;
запозичення з молдавської мови;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пла́са «шкіряна смуга» | болгарська |
пла́сэ «сітка, рибальська сітка» (рум. plásă «тс.») | молдавська |
plásă | румунська |
пла̏са «кусень; пляма, веснянка» | сербохорватська |
plasа̏ «смуга, польова смуга» | сербохорватська |
plása «тс.» | словенська |
поло́са́ | українська |
пласа «смуга» | церковнослов’янська |
пле́со «ділянка річки зі спокійною течією між двома перекатами, закрутами; вільна від заростей спокійна ділянка водойми; спокійна, чиста водна гладінь»
загальноприйнятої етимології не має;
реконструюється (Фасмер ІІІ 280) псл. pleso ‹ *pletso «спокійне й широке місце в річці, озері; гірське озеро», пов’язане з plesna «стопа, підошва; слід»;
припускається також (Schuster-Šewc 1106) походження від іє. *plek῀-, похідного від *pel- «текти, лити, наповнювати»;
менш переконливе зближення з плеска́ти (Преобр. ІІ 73), р. полоса́ «смуга» (Горяев Доп. ІІ 29), з гр. дор. πᾱλός «глина, мул, бруд, болото», лат. pullus «темно-сірий, темний» (Loewenthal AfSlPh 37, 383) або з лит. pélkė «болото, драгва» (Holub–Kop. 278; Skok II 682; Matzenauer LF 13, 163–164);
вважається також «праєвропейським» (Machek ESJČ 458–459; Holub–Lyer 377);
р. [плёсо] «плесо», плёс, бр. плёс «тс.», п. [ploso] «глибоке спокійне місце в річці; наповнене озеро», [plos] «тс.; оболонь, лука, вигін», ч. слц. pleso «гірське озеро», нл. ploso «глибина; вир; безодня»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́плесок
«затоплене водою місце»
плісо
«плесо»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
плёс «тс.» | білоруська |
πᾱλός «глина, мул, бруд, болото» (дор.) | грецька |
*plek῀- | індоєвропейська |
*pel- «текти, лити, наповнювати» | індоєвропейська |
pullus «темно-сірий, темний» | латинська |
pélkė «болото, драгва» | литовська |
ploso «глибина; вир; безодня» | нижньолужицька |
ploso «глибоке спокійне місце в річці; наповнене озеро» | польська |
plos «тс.; оболонь, лука, вигін» | польська |
pleso «спокійне й широке місце в річці, озері; гірське озеро» | праслов’янська |
plesna «стопа, підошва; слід» | праслов’янська |
полоса́ «смуга» | російська |
плёсо «плесо» | російська |
плёс | російська |
pleso «гірське озеро» | словацька |
плеска́ти | українська |
pleso «гірське озеро» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України