ПОЛОНЯНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
по́ле
псл. polje «відкрите місце, простір; рівнина, поле; рілля», похідне від роlъ «широкий, плоский, порожній, неродючий»;
очевидно, споріднене з лат. раlam «відкрито, явно», шв. fala «рівнина, пустище», нвн. -falen (у назвах West-f., Ost-f.), а також з лит. plónas «тонкий», лтс. plâns «тс.; плоский, рівний», прус. plonis «тік, токовище», лат. plānus «плоский, рівний, прямий; площина, низина, низьке місце; рівна, горизонтальна поверхня», гр. πέλανος «жертовний пиріг (з борошна)», хет. раlḫi «широкий» і більш віддаленими двн. feld «поле», дісл. fold «земля, земна куля; суша, ґрунт», дангл. folde, днн. folda «тс.»;
іє. *р(е)lā- «плоский, рівний, прямий; широкий, простягнутий; площина, низина; рівнина, поле; розстилати», похідне від *реl- (*роl-) «широко відкрите рівне місце, простір»;
можливе також зіставлення з алб. shpall «відкриваю» (Jokl Studien 83–84) і вірм. hoł «земля, порох, ґрунт» (Meillet MSL 8, 154; Matzenauer LF 13, 177; Mіkkola Ursl. Gr. І 49, ІІІ 35), а також виведення з іє. *реl- «сірий», букв. «світлий» (Тrubačev ZfSl 3, 677);
менш імовірний зв’язок з стсл. полѣти «палати, горіти», пламѧ «полум’я» (Terras ZfSlPh 19, 120–121) або з слн. рéljati «гнати, вести» (Baudouin ZfSlPh 19, 120–121);
р. бр. по́ле «поле», др. поле «відкрите місце, поляна, луки, поле; степ; жителі степів; нива, рілля; місце битви», п. роle «поле, простір; зона, смуга, район», ч. слц. роle «тс.», вл. нл. роlo «поле, рівнина», полаб. рüli (рülš), болг. поле́, м. поле «тс.; долина», схв. пȍље «поле», слн. рólje «тс., рівнина», стсл. полѥ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
запі́льний
«який знаходиться за полями»
передпі́лля
«смуга загороджень попереду головної лінії оборони при відсутності безпосереднього контакту з противником»
полі́вка
«невеликий польовий та лісовий гризун, подібний до миші; польова газета; [рівнина, поле, відкрите поле]»
полони́на́
«безліса ділянка в Карпатах, яка використовується для пасовиська та сінокосу; [гірська рівнина, пасовисько на верховині]»
полони́нка
«гуцульська обрядова пісня (виконується під час вигону худоби на полонини)»
полони́стий
«пологий, похилий, спадистий»
полоня́ни́к
«ведмідь, що живе на полонині»
польова́нець
«мисливець»
польо́ванє
«полювання»
польова́ть
«злучатися, паруватися»
(про корову)
польови́к
«жи-тель полів, рівнин; польовий біс»
польови́на
«поляна, невелике за розміром поле»
польо́вка
«газета або бойовий листок, що випускається на полі Л; (зоол.) польова миша, нориця, Hypudaeus arvalis Нед»
по́льский
«польовий»
полюва́ти
«шукати диких тварин з метою убити чи піймати їх; [мати бажання паруватися (про корову)]»
полюва́ч
«мисливець»
полю́х
«житель родючих, врожайних рівнин (навколо Коломиї); землероб із Поділля»
поля́вина
«поляна, рівнина, невеликий луг, звичайно на узліссі або серед лісу»
поля́на
«тс.; [відкрите поле; цілина Чаб; корова, народжена на вигоні Нед]»
поля́нець
поля́ни
«східнослов’янське плем’я, яке жило в Середньому Подніпров’ї»
поляни́н
поляни́ця
«тс.»
пулюва́ть
«злучатися»
(про свиней)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| shpall «відкриваю» | албанська |
| по́ле «поле» | білоруська |
| поле́ | болгарська |
| роlo «поле, рівнина» | верхньолужицька |
| hoł «земля, порох, ґрунт» | вірменська |
| πέλανος «жертовний пиріг (з борошна)» | грецька |
| folde | давньоанглійська |
| feld «поле» | давньоверхньонімецька |
| fold «земля, земна куля; суша, ґрунт» | давньоісландська |
| folda «тс.» | давньонижньонімецька |
| поле «відкрите місце, поляна, луки, поле; степ; жителі степів; нива, рілля; місце битви» | давньоруська |
| *р(е)lā- «плоский, рівний, прямий; широкий, простягнутий; площина, низина; рівнина, поле; розстилати» | індоєвропейська |
| *реl- «широко відкрите рівне місце, простір» (*роl-) | індоєвропейська |
| *реl- «сірий» | індоєвропейська |
| раlam «відкрито, явно» | латинська |
| plānus «плоский, рівний, прямий; площина, низина, низьке місце; рівна, горизонтальна поверхня» | латинська |
| plâns «тс.; плоский, рівний» | латиська |
| plónas «тонкий» | литовська |
| поле «тс.; долина» | македонська |
| роlo «поле, рівнина» | нижньолужицька |
| рüli (рülš) | полабська |
| роle «поле, простір; зона, смуга, район» | польська |
| polje «відкрите місце, простір; рівнина, поле; рілля» | праслов’янська |
| роlъ «широкий, плоский, порожній, неродючий» | праслов’янська |
| plonis «тік, токовище» | прусська |
| по́ле «поле» | російська |
| пȍље «поле» | сербохорватська |
| роle «тс.» | словацька |
| рéljati «гнати, вести» | словенська |
| рólje «тс., рівнина» | словенська |
| полѣти «палати, горіти» | старослов’янська |
| пламѧ «полум’я» | старослов’янська |
| полѥ «тс.» | старослов’янська |
| раlḫi «широкий» | хетська |
| роle «тс.» | чеська |
| fala «рівнина, пустище» | шведська |
поло́н «неволя, в яку потрапляють захоплені противником під час воєнних дій; (заст.) полонені»
псл. *pelnъ «неволя, полон; здобич (військова); прибуток; урожай»;
споріднене з лит. pel˜nas «прибуток, доход, заробіток; заслуга», pelnýti «заслуговувати; заробляти, виручати», лтс. pѐļņа «заслуга; прибуток, доход», дінд. paṇaḥ «обіцяна нагорода», páṇatē «скуповує, закупляє», гр. πωλέω «купую», двн. fāli «продажний», дісл. falr «тс.»;
іє. *pel-no-s «прибуток, заробіток», похідне від *pel- «продавати; заробляти, заслуговувати»;
менш обґрунтоване зіставлення слов’янських форм з лат. pellis «шкура», гот. fill «тс.» (Брандт РФВ 23, 292), пов’язаними з псл. *pelna «пелена», pelena «тс.», іє. *pel- «оболонка, плівка; шкіра; одяг»;
р. поло́н (заст.) «полон; здобич, захоплена на війні; військовополонені», бр. пало́н «полон», др. полонъ «тс.; переслідування, полонені, здобич», п. plon «жнива, урожай; (мн.) плоди», ч. plen «виручка, прибуток, урожай, здобич», слц. plen «грабіж, здирство, спустошення (під час війни)», plien «тс.», нл. plon «дракон, змій; шакал; метеор; благодать, урожай», болг. плен «полон», м. плен «тс.; здобич, грабіж, пограбування», схв. пле̑н «здобич», слн. plén «тс.; трофей; пограбування», стсл. плѣнъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
полоне́ний
«тс.»
полоне́ник
«взятий у полон; бранець»
полони́тель
«той, хто взяв у полон кого-небудь»
полони́ти
«захоплювати під час воєнних дій; підкоряти, загарбувати»
поло́нни́й
«спійманий, ув’язнений; захоплений»
(про здобич)
поло́нни́к
поло́нь
«тс.»
полоня́нець
полоня́ни́к
«тс.»
полоня́ни́н
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пало́н «полон» | білоруська |
| плен «полон» | болгарська |
| fill «тс.» | готська |
| πωλέω «купую» | грецька |
| fāli «продажний» | давньоверхньонімецька |
| paṇaḥ «обіцяна нагорода» | давньоіндійська |
| páṇatē «скуповує, закупляє» | давньоіндійська |
| falr «тс.» | давньоісландська |
| полонъ «тс.; переслідування, полонені, здобич» | давньоруська |
| *pel-no-s «прибуток, заробіток» | індоєвропейська |
| *pel- «продавати; заробляти, заслуговувати» | індоєвропейська |
| *pel- «оболонка, плівка; шкіра; одяг» | індоєвропейська |
| pellis «шкура» | латинська |
| pѐļņа «заслуга; прибуток, доход» | латиська |
| pel˜nas «прибуток, доход, заробіток; заслуга» | литовська |
| pelnýti «заслуговувати; заробляти, виручати» | литовська |
| плен «тс.; здобич, грабіж, пограбування» | македонська |
| plon «дракон, змій; шакал; метеор; благодать, урожай» | нижньолужицька |
| plon «жнива, урожай; (мн.) плоди» | польська |
| *pelnъ «неволя, полон; здобич (військова); прибуток; урожай» | праслов’янська |
| *pelna «пелена» | праслов’янська |
| pelena «тс.» | праслов’янська |
| поло́н «полон; здобич, захоплена на війні; військовополонені» (заст.) | російська |
| пле̑н «здобич» | сербохорватська |
| plen «грабіж, здирство, спустошення (під час війни)»«тс.» | словацька |
| plien «грабіж, здирство, спустошення (під час війни)»«тс.» | словацька |
| plén «тс.; трофей; пограбування» | словенська |
| плѣнъ «тс.» | старослов’янська |
| plen «виручка, прибуток, урожай, здобич» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України