ПОЛОНКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
поло́нка «отвір у кризі на водоймі»
псл. *poln-, похідне від polъ «відкритий, порожній» (пор. р. по́лый «порожній»);
р. полынья́, бр. пало́нка, п. płoń «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ополо́нка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пало́нка | білоруська |
| płoń «тс.» | польська |
| *poln- | праслов’янська |
| polъ «відкритий, порожній» (пор. р. по́лый «порожній») | праслов’янська |
| по́лый | російська |
| полынья́ | російська |
поло́нка «кузька-хрестоносець, Anisoplia agriсola Fabr. (Poda)» (ент.)
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з по́ле або полони́на;
назва може бути зумовлена тим, що цей хрущ поширений у лісостеповій і степовій зонах (Горностаев 123; Плавильщиков 295, 302; Urania Tierr. Insekten 259);
пор. інші назви цієї комахи: нім. Feldlaubkäfer, букв. «польовий червневий хрущ», лат. agricola, букв. «землероб»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| agricola | латинська |
| Feldlaubkäfer | німецька |
| по́ле | українська |
| полони́на | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України