ПОЛОНИК — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. polъ «черпак», [*polnikъ (‹ *pelnikъ?)] «полоник», пов’язане з *pelti «полоти; вичерпувати», palati «провіювати»;

р. поло́вник, уполо́вник, [уполо́вня], бр. пало́нік, апало́нік, др. уполовьникъ, м. испол «ківш для вичерпування води з човна», схв. [ìspȏ] «тс.», [palj] «черпак», слн. pól «тс.», цсл. полъ «пристосування для черпання», исполъ, съполъ «тс.»;

не зовсім ясне;

може бути пов’язане з [поло́н] «гарний урожай», псл. *pelnъ «здобич, прибуток, урожай» або з [*полу́дник, полуде́нник] «полуденний чорт; мара» (Гриц 201);

результат перенесення назви розливної ложки з довгою ручкою на пуголовка за зовнішньою схожістю;

р. [ополо́венки] «пуголовки», [поло́ник] «пуголовок», бр. апало́нік, пало́нік «тс.»;