ПОЛОНЕНИМ — ЕТИМОЛОГІЯ
поло́н «неволя, в яку потрапляють захоплені противником під час воєнних дій; (заст.) полонені»
псл. *pelnъ «неволя, полон; здобич (військова); прибуток; урожай»;
споріднене з лит. pel˜nas «прибуток, доход, заробіток; заслуга», pelnýti «заслуговувати; заробляти, виручати», лтс. pѐļņа «заслуга; прибуток, доход», дінд. paṇaḥ «обіцяна нагорода», páṇatē «скуповує, закупляє», гр. πωλέω «купую», двн. fāli «продажний», дісл. falr «тс.»;
іє. *pel-no-s «прибуток, заробіток», похідне від *pel- «продавати; заробляти, заслуговувати»;
менш обґрунтоване зіставлення слов’янських форм з лат. pellis «шкура», гот. fill «тс.» (Брандт РФВ 23, 292), пов’язаними з псл. *pelna «пелена», pelena «тс.», іє. *pel- «оболонка, плівка; шкіра; одяг»;
р. поло́н (заст.) «полон; здобич, захоплена на війні; військовополонені», бр. пало́н «полон», др. полонъ «тс.; переслідування, полонені, здобич», п. plon «жнива, урожай; (мн.) плоди», ч. plen «виручка, прибуток, урожай, здобич», слц. plen «грабіж, здирство, спустошення (під час війни)», plien «тс.», нл. plon «дракон, змій; шакал; метеор; благодать, урожай», болг. плен «полон», м. плен «тс.; здобич, грабіж, пограбування», схв. пле̑н «здобич», слн. plén «тс.; трофей; пограбування», стсл. плѣнъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
полоне́ний
«тс.»
полоне́ник
«взятий у полон; бранець»
полони́тель
«той, хто взяв у полон кого-небудь»
полони́ти
«захоплювати під час воєнних дій; підкоряти, загарбувати»
поло́нни́й
«спійманий, ув’язнений; захоплений»
(про здобич)
поло́нни́к
поло́нь
«тс.»
полоня́нець
полоня́ни́к
«тс.»
полоня́ни́н
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пало́н «полон» | білоруська |
| плен «полон» | болгарська |
| fill «тс.» | готська |
| πωλέω «купую» | грецька |
| fāli «продажний» | давньоверхньонімецька |
| paṇaḥ «обіцяна нагорода» | давньоіндійська |
| páṇatē «скуповує, закупляє» | давньоіндійська |
| falr «тс.» | давньоісландська |
| полонъ «тс.; переслідування, полонені, здобич» | давньоруська |
| *pel-no-s «прибуток, заробіток» | індоєвропейська |
| *pel- «продавати; заробляти, заслуговувати» | індоєвропейська |
| *pel- «оболонка, плівка; шкіра; одяг» | індоєвропейська |
| pellis «шкура» | латинська |
| pѐļņа «заслуга; прибуток, доход» | латиська |
| pel˜nas «прибуток, доход, заробіток; заслуга» | литовська |
| pelnýti «заслуговувати; заробляти, виручати» | литовська |
| плен «тс.; здобич, грабіж, пограбування» | македонська |
| plon «дракон, змій; шакал; метеор; благодать, урожай» | нижньолужицька |
| plon «жнива, урожай; (мн.) плоди» | польська |
| *pelnъ «неволя, полон; здобич (військова); прибуток; урожай» | праслов’янська |
| *pelna «пелена» | праслов’янська |
| pelena «тс.» | праслов’янська |
| поло́н «полон; здобич, захоплена на війні; військовополонені» (заст.) | російська |
| пле̑н «здобич» | сербохорватська |
| plen «грабіж, здирство, спустошення (під час війни)»«тс.» | словацька |
| plien «грабіж, здирство, спустошення (під час війни)»«тс.» | словацька |
| plén «тс.; трофей; пограбування» | словенська |
| плѣнъ «тс.» | старослов’янська |
| plen «виручка, прибуток, урожай, здобич» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України