ПОЛОВНИЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
поло́ти
псл. *pelti (‹ *pelvti) «полоти, очищати», пов’язане з *pelva «полова»;
споріднене з лит. spãliai «начоси льону», лтс. spil˜va «лушпиння, лузга», лат. spolium «знята, здерта шкіра тварини; знятий з вбитого ворога одяг або зброя; військова здобич», гр. σπολάς «вичинена шкіра, шкура; хутряний плащ», дінд. phálati «лопається, лускається; тріскається», spháṭati «зриває, смикає», sphāṭáyati «розколює», двн. spaltan «розколювати»;
іє. *(s)p(h)el- «розколювати; відщеплювати; обривати, здирати»;
р. поло́ть, бр. пало́ць, п. pleć, ч. plíti, слц. pliet’, вл. plěć, нл. plaś, полаб. plåvĕ «поле», болг. пле́вя́ «полю», м. плеви «поле», схв. пље̏ти, слн. pléti, стсл. плѣти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
по́ливо
«бур’яни»
полі́льний
полі́льник
полі́нка
«поління; знаряддя для прополювання»
полі́тник
«полільник»
поліття́
«тс.; поління»
полові́льник
полові́ля
«полільниця»
половни́ця
поло́льник
поло́ля
полоті́лниця
поло́тніца
«тс.»
полоття́
полотьба́
«полоття; час, коли треба полоти»
полю́х
«тс.»
поля́ч
«знаряддя для розпушування ґрунту»
пропо́лка
пропо́лювальний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пало́ць | білоруська |
| пле́вя́ «полю» | болгарська |
| plěć | верхньолужицька |
| σπολάς «вичинена шкіра, шкура; хутряний плащ» | грецька |
| spaltan «розколювати» | давньоверхньонімецька |
| phálati «лопається, лускається; тріскається» | давньоіндійська |
| spháṭati «зриває, смикає» | давньоіндійська |
| sphāṭáyati «розколює» | давньоіндійська |
| *(s)p(h)el- «розколювати; відщеплювати; обривати, здирати» | індоєвропейська |
| spolium «знята, здерта шкіра тварини; знятий з вбитого ворога одяг або зброя; військова здобич» | латинська |
| spil˜va «лушпиння, лузга» | латиська |
| spãliai «начоси льону» | литовська |
| плеви «поле» | македонська |
| plaś | нижньолужицька |
| plåvĕ «поле» | полабська |
| pleć | польська |
| *pelti «полоти, очищати» (‹ *pelvti) | праслов’янська |
| *pelva «полова» | праслов’янська |
| поло́ть | російська |
| пље̏ти | сербохорватська |
| pliet' | словацька |
| pléti | словенська |
| плѣти | старослов’янська |
| plíti | чеська |
полуни́ця «суниця зелена, Fragaria viridis Duch.; [суниця, Fragaria L.]» (бот.)
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з палені́ти (‹ *поленіти?) «яскраво горіти; червоніти, [дозрівати О]», [палі́ти] «червоніти, рум’яніти» з огляду на яскраво-червоний колір ягоди;
пор. інші назви полуниць: [червона ягода Mak], схв. рдеча jагода, црвена jагода;
Фонетичні та словотвірні варіанти
поланиця
полевниця
полениця
полени́чник
«полуниці (рослини)»
полови́шня
половни́к
половни́ця
полони́ця
«тс.»
полуни́ка
«полуниця»
полуни́чник
«[тс. Г, СУМ; суниця-полуниця, Fragaria elatior Ehrh. Нед]; ділянка, засаджена полуницями»
полуни́шник
«стебло і листя полуниці, полуничний кущик; наливка, напій з полуниць»
полуночник
«суниця лісова, Fragaria vesca L.»
полянки́
«полуниці»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| палені́ти «яскраво горіти; червоніти, [дозрівати О]» (‹ *поленіти?) | українська |
| палі́ти «червоніти, рум’яніти» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України