ПОЛОВИНЧИК — ЕТИМОЛОГІЯ
полови́на
псл. polovina, polovica, похідні утворення від polъ «половина»;
р. болг. полови́на, бр. палаві́на, др. половина, п. połowa, ч. polovice, polovina, слц. polovica, polovina, вл. нл. połojca, м. половина, схв. поло̀вина, слн. polovíca, заст. polovína;
Фонетичні та словотвірні варіанти
наполови́ну
полов'ї́нчик
«напівшерстяна матерія»
полови́нити
полови́нниця
(вид плахти)
полови́нчастий
полови́нчастість
полови́нчатий
полови́нчатість
полови́нчик
«стара міра в 1/8 літра, а також пляшка такої місткості; восьмушка; [найменша пляшечка казенної горілки; гермафродит; перекинчик, зрадник, ренегат Нед]»
полови́нщик
«той, хто має половину паю або володіє майном із кимсь удвох; той, хто обробляє землю з половини»
полови́нщина
«оренда землі з віддачею половини врожаю власникові землі»
полови́тий
«половинний»
полови́ця
«половина»
полови́ч
«співвласник наполовину»
половича́нка
«жито з пшеницею»
полови́чний
«тс.»
поло́вка
«половинка»
(із слц., п. ?)
пополови́ні
«пополам»
сполови́ни
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| палаві́на | білоруська |
| полови́на | болгарська |
| połojca | верхньолужицька |
| половина | давньоруська |
| половина | македонська |
| połojca | нижньолужицька |
| połowa | польська |
| polovina | праслов’янська |
| polovica | праслов’янська |
| polъ «половина» | праслов’янська |
| полови́на | російська |
| поло̀вина | сербохорватська |
| polovica | словацька |
| polovina | словацька |
| polovíca | словенська |
| polovice | чеська |
| polovina | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України