ПОКІЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *po kolě (*po koli) з основним просторовим і похідним часовим значенням «до якого місця; до яких пір, поки», що складається з прийменника po «по» та прислівника kolě, пов’язаного з формою koli (kolь) «коли»;

кореневі голосні а, е, у на місці о з’явилися під впливом інших займенниково-прислівникових основ (псл. kamo «куди», kǫdy «тс.», -selě «сюди» та ін.);

р. заст. поколе «поки, по який час; [до якого місця]», поко́ль, [покель, пока́ль] «тс.», бр. паку́ль «поки», др. поколя «тс.», п. [pokiel] «поки, доки», [pokil, pokiela, pokila, pokla, poklo] «тс.», слц. pokial’ «поки, до яких пір; до якого місця», [pokál, pokel’, pokil’, pokul’, pokl’a, pokl’i] «тс.», схв. пȍклē «відколи», [pokla, pokli], слн. [pokle] «тс.»;