ПОКІЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

по́кіль «поки»

псл. *po kolě (*po koli) з основним просторовим і похідним часовим значенням «до якого місця; до яких пір, поки», що складається з прийменника po «по» та прислівника kolě, пов’язаного з формою koli (kolь) «коли»;
кореневі голосні а, е, у на місці о з’явилися під впливом інших займенниково-прислівникових основ (псл. kamo «куди», kǫdy «тс.», -selě «сюди» та ін.);
р. заст. поколе «поки, по який час; [до якого місця]», поко́ль, [покель, пока́ль] «тс.», бр. паку́ль «поки», др. поколя «тс.», п. [pokiel] «поки, доки», [pokil, pokiela, pokila, pokla, poklo] «тс.», слц. pokial’ «поки, до яких пір; до якого місця», [pokál, pokel’, pokil’, pokul’, pokl’a, pokl’i] «тс.», схв. пȍклē «відколи», [pokla, pokli], слн. [pokle] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

по́каль
по́киль
по́кля́
по́куль «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
паку́ль «поки» білоруська
поколя «тс.» давньоруська
pokiel «поки, доки» польська
pokil «тс.» польська
pokiela «тс.» польська
pokila «тс.» польська
pokla «тс.» польська
poklo «тс.» польська
po «по» праслов’янська
kamo праслов’янська
kǫdy праслов’янська
пȍклē «відколи» сербохорватська
pokla сербохорватська
pokli сербохорватська
pokial' «поки, до яких пір; до якого місця» словацька
pokál «тс.» словацька
pokel' «тс.» словацька
pokil' «тс.» словацька
pokul' «тс.» словацька
pokl'a «тс.» словацька
pokl'i «тс.» словацька
pokle «тс.» словенська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України