ПОКОВЗНУТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
вичеко́взнути «спіткнутися, зійти з рейок, виприснути»
похідне від ко́вза́ти(ся), поковзну́тися;
че- нагадує подвоєння початкового елемента (че‹ ке), що при творенні певних дієслівних форм, зокрема, з підсилювальним значенням, в індоєвропейський період було, мабуть, регулярним;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ко́вза́ти | ? |
| ся | ? |
| поковзну́тися | ? |
| че- (че‹ ке) | ? |
ко́взати
псл. *kъlzati «ковзати», що є давнім варіантом основи *skъlati «тс.» з рухомим початковим іє. *s-;
розрив цих двох варіантів (Sławski II 147–148) необґрунтований;
недостатньо аргументоване пояснення давнього -l- як результату контамінації з псл. *plz-, до якого зводиться й укр. повзти́ (Gebauer Hist. mluvn. jaz. česk. І 296; Nitsch Wybór pism pol. II 159–160; MPKJ III 289–291);
неприйнятне твердження (Machek ESJČS 207; Holub–Lyer 244) про спорідненість з нім. gleiten «ковзати», пов’язаним з *gḽīdh- і, далі, іє. *ghleidh- «тс.»;
зовсім сумнівні зіставлення з іт. glissando «ковзко» (Holub–Lyer 244), з гр. κάλχη «пурпурний слимак» і κόχλος «слимак» (Petersson BSl. Wortst. 75);
р. [ко́лзать] «ковзати», ст. кользъкыи «ковзкий», кольскыи «тс.», бр. ко́ўзаць, ко́ўзацца, п. [kiełzać] «ковзати», ст. kiełzać się «тс.», ч. klouzati (se), ст. klúzati «тс.; повзти», слц. kl’zať «рухати, пересувати по гладкій поверхні»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кобза́тися
«кататися на льоду»
ковз
(виг.)
ко́взалка
ковза́н
ковзані́
«ковзани»
ко́взанка
ковзаня́р
ко́вза́тися
«тс.»
ковзе́лиця
«ожеледь»
ковзі́ль
«ковзанка»
ковзі́лька
ковзки́й
ковзни́й
«який рухається поковзом»
ковзу́лі
ковзу́н
«дитина, що повзає»
ковзь
«тс.»
ко́залка
«тс.»
ко́лзнути
«ковзнути»
підковзну́тися
по́ковз
«ковзаючи»
поковзень
«рукоятка, кулак; повзун, хрестовина»
поковзну́тися
по́ковзом
«тс.»
розко́взати
«зробити слизьким»
розко́взатися
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ко́ўзаць | білоруська |
| κάλχη «пурпурний слимак» | грецька |
| *s- | індоєвропейська |
| *ghleidh- «тс.» | індоєвропейська |
| glissando «ковзко» | італійська |
| gleiten «ковзати» | німецька |
| kiełzać «ковзати» | польська |
| *k «ковзати» | праслов’янська |
| *plz- | праслов’янська |
| ко́лзать «ковзати» | російська |
| kl'zať «рухати, пересувати по гладкій поверхні» | словацька |
| повзти́ | українська |
| кольскыи «тс.» | українська |
| ко́ўзацца | українська |
| klouzati (se) | чеська |
| *sk «тс.» | ? |
| -l- | ? |
| *gḽīdh- | ? |
| κόχλος «слимак» | ? |
| кользъкыи «ковзкий» | ? |
| kiełzać się «тс.» | ? |
| klúzati «тс.; повзти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України