ПОЗУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
по́за «положення тіла людини або тварини»
запозичене, можливо, через польське і німецьке посередництво (нім. Póse), з французької мови;
фр. pose «положення тіла, поза; позування, рисовка» є похідним від poser «класти, ставити, відпочивати», яке зводиться до нар.-лат. pausāre «стояти; зупинятися, відпочивати; робити паузу», похідного від лат. pausa «зупинка, затримка; кінець» і в пізньолатинський період зближеного з лат. positio «положення», пов’язаним з pōno «кладу»;
р. бр. болг. м. схв. по́за, п. вл. poza, ч. слц. слн. póza;
Фонетичні та словотвірні варіанти
позірува́ти
«позувати»
позува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| по́за | білоруська |
| по́за | болгарська |
| poza | верхньолужицька |
| pausa «зупинка, затримка; кінець» | латинська |
| positio «положення» | латинська |
| pōno «кладу» | латинська |
| по́за | македонська |
| pausāre «стояти; зупинятися, відпочивати; робити паузу» | народнолатинська |
| Póse | німецька |
| poza | польська |
| по́за | російська |
| по́за | сербохорватська |
| póza | словацька |
| póza | словенська |
| pose «положення тіла, поза; позування, рисовка» | французька |
| poser «класти, ставити, відпочивати» | французька |
| póza | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України