ПОЗНА — ЕТИМОЛОГІЯ
по́зна «шкода, збиток»
запозичення з румунської чи молдавської мови;
рум. póznă (молд. по́знэ) «витівка, (злий) жарт» етимологічно неясне;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| по́знэ | молдавська |
| póznă «витівка, (злий) жарт» (молд. по́знэ) | румунська |
пі́зма «ненависть, мстивість, злість; зло, несправедливість»
запозичення з румунської мови;
рум. pízmă «заздрість, злість» походить від болг. м. пи́зма «ненависть, упертість», схв. пѝзма «тс.», які зводяться до гр. πεĩσμα «упертість, настирливість», пов’язаного з πείϑω «переконую, вмовляю», спорідненим з лат. fīdo «вірю, довіряю, покладаюся», псл. běditi «умовляти, ганьбити», р. убеди́ть «переконати», укр. [біди́ти] «лаяти, ганьбити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пізли́вий
«ненависний, мстивий»
пі́змо
пізмува́ти
«злитися, ненавидіти»
пі́зна
пі́зьма
«тс. Нед; завзяття; невдоволення О»
по́зна
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пи́зма «ненависть, упертість» | болгарська |
| πεĩσμα «упертість, настирливість» | грецька |
| πείϑω «переконую, вмовляю» | грецька |
| fīdo «вірю, довіряю, покладаюся» | латинська |
| пи́зма «ненависть, упертість» | македонська |
| běditi «умовляти, ганьбити» | праслов’янська |
| убеди́ть «переконати» | російська |
| pízmă «заздрість, злість» | румунська |
| пѝзма «тс.» | сербохорватська |
| біди́ти «лаяти, ганьбити» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України