ПОЗИЧАЛЬНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
зи́чити
запозичення з польської мови;
п. [zyczyć] є мазурований варіант літературного życzyć ‹*żytczyć, утвореного від żytek «пожиток, ужиток», пов’язаного з żyć «жити»;
первісне значення «давати до вжитку»;
р. [зы́чить], бр. зы́чыць;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́зика
«випозика»
жича́ти
«позичати»
жи́чити
жичли́вий
зичли́вець
«доброзичливець»
зичли́вий
зичли́вість
по́зи́ка
позича́йло
позича́льник
позича́льня
позича́ти
по́зи́чка
пози́чник
узи́ка
«позика»
упо́зику
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| зы́чыць | білоруська |
| zyczyć | польська |
| żytek «пожиток, ужиток» | польська |
| żyć «жити» | польська |
| *żytczyć | польська |
| зы́чить | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України