ПОЗИЧАЛЬНИК — ЕТИМОЛОГІЯ

зи́чити

запозичення з польської мови;
п. [zyczyć] є мазурований варіант літературного życzyć ‹*żytczyć, утвореного від żytek «пожиток, ужиток», пов’язаного з żyć «жити»;
первісне значення «давати до вжитку»;
р. [зы́чить], бр. зы́чыць;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́зика «випозика»
жича́ти «позичати»
жи́чити
жичли́вий
зичли́вець «доброзичливець»
зичли́вий
зичли́вість
по́зи́ка
позича́йло
позича́льник
позича́льня
позича́ти
по́зи́чка
пози́чник
узи́ка «позика»
упо́зику
Етимологічні відповідники

Слово Мова
зы́чыць білоруська
zyczyć польська
żytek «пожиток, ужиток» польська
żyć «жити» польська
*żytczyć польська
зы́чить російська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України