ПОЗАШЛЮБНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
шлюб «одруження; [обітниця] Нед»
запозичення з польської мови;
п. ślub «обітниця; шлюб, одруження», (рідк.) szlub «тс.» походить від ślubić, ślubować «присягати», яке зводиться до *sъljubiti, утвореного від ljubiti за допомогою префікса sъ- (укр. з-);
р. [шлюб] «весілля», бр. шлюб «тс., одруження, шлюб», ч. slib «обіцянка, обітниця; присяга», слц. sl’ub «тс.», вл. slub «обітниця; присягання; заручини», нл. zlub «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заслюби́ти
«одружитися (з кимось)»
(когось)
зашлю́бити
«одружити»
зашлю́битися
«одружитися»
позашлюбний
пошлю́бний
прислю́бний
«шлюбний»
слюб
«шлюб; обітниця»
слюбува́ти
«урочисто присягати»
шлюб
«обітниця; шлюб»
(XVII ст.)
шлю́бник
«наречений»
шлюбува́ти
«тс.; брати шлюб»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шлюб «тс., одруження, шлюб» | білоруська |
| slub «обітниця; присягання; заручини» | верхньолужицька |
| zlub «тс.» | нижньолужицька |
| ślub «обітниця; шлюб, одруження» | польська |
| szlub «тс.» | польська |
| ślubować «присягати» | польська |
| *sъljubiti | польська |
| sъ- (укр. з-)(префікс) | польська |
| ślubić | польська |
| ljubiti | польська |
| шлюб «весілля» | російська |
| sl'ub «тс.» | словацька |
| slib «обіцянка, обітниця; присяга» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України