ПОЖАРНИКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
жар
псл. žarъ (‹*gērъ), пов’язане чергуванням голосних з gorěti «горіти»;
р. бр. болг. м. жар, др. жаръ, п. żar, ч. слн. žár, слц. žiar, вл. žar, схв. жȃр, стел. жаръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
віджа́рити
«відлупцювати»
жара́
жа́рево́
«заграва»
жа́рений
жа́ренка
«смажена картопля»
жареня
«печеня»
жа́риво
«багаття, що дотліває»
жари́на
жари́стий
жа́рити
жа́рище
«вогнище»
жарі́вка
«жаровня»
жарівни́ця
«тс.»
жарі́вня
жарі́нь
жарі́ти
жарке́
«печеня»
жарки́й
жарла́вий
жарни́ця
«випалювальна піч»
жа́рничка
«сковорода»
жаро́вня
жаро́мня
жаро́та
жарьо́ха
«прочухан; биття»
піджа́рка
пожа́р
пожари́на
пожа́ри́ще
пожа́рка
«пожежна машина»
пожарни́к
«сухий хмиз»
пожа́рник
пожа́рня
прожа́рювач
роз
розжа́рювач
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жар | білоруська |
| жар | болгарська |
| žar | верхньолужицька |
| жаръ | давньоруська |
| жар | македонська |
| żar | польська |
| žarъ (‹*gērъ) | праслов’янська |
| gorěti «горіти» | праслов’янська |
| *gērъ | праслов’янська |
| жар | російська |
| жȃр | сербохорватська |
| žiar | словацька |
| žár | словенська |
| žár | чеська |
| жаръ | ? |
пожа́рниці «вид дрібних білих грибів» (бот.)
похідне утворення від [пожарни́к] «сухий хмиз», пожа́р «пожежа»;
назва зумовлена тим, що ці гриби ростуть лише у місцях, де був спалений сухий хмиз;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пожарни́к «сухий хмиз» | українська |
| пожа́р «пожежа» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України