ПОДУСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
по́ду́шка
псл. [podušьka];
загальноприйнятої етимології не має;
здебільшого зіставляється з п. duchna «велика подушка; нічний ковпак, підбитий пухом», ч. duchna «перина», схв. ду̏хња «тс.» і зводиться до псл. dux- «дух» як назва надутої речі;
виводиться також (Преобр. ІІ 87; Machek ESJČ 467; Holub–Lyer 381) із сполучення podъ uxo «під вухо» (пор. фр. oreiller «подушка» від oreille «вухо»);
р. поду́шка, бр. паду́шка, др. подушька, п. poduszka, ч. слц. poduška, ч. ст. poducha;
Фонетичні та словотвірні варіанти
поду́ся
«подушка»
(дит.)
по́ду́ха
«подушка»
подущи́на
(зменш.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| паду́шка | білоруська |
| подушька | давньоруська |
| duchna «велика подушка; нічний ковпак, підбитий пухом» | польська |
| poduszka | польська |
| podušьka | праслов’янська |
| dux- «дух» | праслов’янська |
| uxo «під вухо» (пор. фр. oreiller «подушка» від oreille «вухо») | праслов’янська |
| поду́шка | російська |
| ду̏хња «тс.» | сербохорватська |
| poduška | словацька |
| oreiller | французька |
| oreille | французька |
| duchna «перина» | чеська |
| poduška | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України