ПОДУСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

по́ду́шка

псл. [podušьka];
загальноприйнятої етимології не має;
здебільшого зіставляється з п. duchna «велика подушка; нічний ковпак, підбитий пухом», ч. duchna «перина», схв. ду̏хња «тс.» і зводиться до псл. dux- «дух» як назва надутої речі;
виводиться також (Преобр. ІІ 87; Machek ESJČ 467; Holub–Lyer 381) із сполучення podъ uxo «під вухо» (пор. фр. oreiller «подушка» від oreille «вухо»);
р. поду́шка, бр. паду́шка, др. подушька, п. poduszka, ч. слц. poduška, ч. ст. poducha;
Фонетичні та словотвірні варіанти

поду́ся «подушка» (дит.)
по́ду́ха «подушка»
подущи́на (зменш.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
паду́шка білоруська
подушька давньоруська
duchna «велика подушка; нічний ковпак, підбитий пухом» польська
poduszka польська
podušьka праслов’янська
dux- «дух» праслов’янська
uxo «під вухо» (пор. фр. oreiller «подушка» від oreille «вухо») праслов’янська
поду́шка російська
ду̏хња «тс.» сербохорватська
poduška словацька
oreiller французька
oreille французька
duchna «перина» чеська
poduška чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України