ПОДРАЗНЕННЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
дражни́ти
псл. *draziti, -dražati (‹*drazjati), dražǫ (‹*drazjǫ), *draznь, drazniti;
можливо, пов’язане з іє. *der- «дерти, дряпати, рвати» з розширенням його нульового ступеня чергування: *draz-, як п. drasnąć «зачепити, образити»;
щодо значення пор. задира́тися «чіплятися, дражнити», п. zadzierać się «зачіпати, дратувати»;
порівнюють також з дінд. drághate «мучить» (Bern. І 220–221), dhrajati «пролітає, тягне», лтс. dragât «рвати, шарпати» (Zubatý St. a cl. II 130), з гр. τραχύς (*dhraghus) «шорсткий; роздратований» (Machek ESJČ 94), з гол. tergen, нім. zergen «смикати, дратувати» (Scheftelowitz KZ 56, 242; Lewy KZ 52, 306; Абаев ИЭСОЯ I 197), лит. dróžti «стругати, бити», лтс. drāzt, -žu, -zu «вирізати; бити, кидати» (Agrell, Zwei Beiträge zur slavischen Lautgeschichte, Lund, 1918, 48), але ці зіставлення, як і інші, залишаються непевними;
р. дразни́ть, раздража́ть, бр. дражні́ць, др. раздражити, раздражати, п. draznić, drażnić, ч. drážditi, ст. dražiti, слц. dráždiť, нл. dražniś, болг. дра́зня, схв. дрáжити, ст. драждити, дражджити, слн. dražiti, drástiti «збуджувати», стсл. раздражити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дражли́вий
дражні́ти
«мжичити»
(про дощ)
дразли́вий
дразни́ти
передра́жник
подражня́тися
«дражнитися»
подра́зливий
подра́знення
подра́зний
подра́зник
подра́знювальний
подра́знювати
роздра́жнений
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
дражні́ць | білоруська |
дра́зня | болгарська |
tergen | голландська |
τραχύς «шорсткий; роздратований» (*dhraghus)(Machek ESJČ 94) | грецька |
drághate «мучить» | давньоіндійська |
раздражити | давньоруська |
*der- «дерти, дряпати, рвати» | індоєвропейська |
dragât «рвати, шарпати» | латиська |
drāzt | латиська |
dróžti «стругати, бити» | литовська |
dražniś | нижньолужицька |
zergen «смикати, дратувати» | німецька |
drasnąć «зачепити, образити» | польська |
zadzierać się «зачіпати, дратувати» | польська |
draznić | польська |
drażnić | польська |
*draziti | праслов’янська |
дразни́ть | російська |
дрáжити | сербохорватська |
dráždiť | словацька |
dražiti «збуджувати» | словенська |
drástiti «збуджувати» | словенська |
раздражити | старослов’янська |
раздража́ть | українська |
раздражати | українська |
дражджити | українська |
drážditi | чеська |
-dražati (‹*drazjati) | ? |
dražǫ (‹*drazjǫ) | ? |
*draznь | ? |
drazniti | ? |
*draz- | ? |
задира́тися «чіплятися, дражнити» | ? |
dhrajati «пролітає, тягне» | ? |
-žu | ? |
-zu «вирізати; бити, кидати» | ? |
dražiti | ? |
драждити | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України