ПОДОЛАЛО — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. dolati «пересилювати, переборювати» розглядається як відіменне утворення;

дальші зв’язки неясні;

здебільшого пов’язується з до́ля (Фасмер І 525; Преобр. І 189–190; Sławski І 154–155; Brückner 92; Holub–Kop. 104), хоча можливий і зв’язок з діл, р. дол (Фасмер–Трубачев І 525);

зіставлялося також з дінд. dhar- «витримати, пересилити, встояти» і реконструювалося псл. *ob-dolъ – пор. ч. odol «відсіч» (Machek ESJČ 123);

висловлювалося припущення про те, що псл. *dol- є варіантом на -l- кореня *dher(там же) або кореня *dor-, засвідченого в укр. здоро́в’я (Горяев 277);

р. [доле́ть] «пересилювати, переборювати», [до́ли́ть] «тс.; мучити, непокоїти; хилити до сну», одолева́ть, преодолева́ть, бр. адо́лець «перемогти», адо́льваць, [вздо́лиць] «могти, бути здоровим», [суздо́лиць] «подолати, змогти», др. одолати, одоляти, одалати «перемогти», одолѣвати «перемагати, пересилювати», одоловати «суперничати», п. dołać «боротися, воювати», zdołać «зуміти, змогти, справитися», podołać «тс.», ч. odolati «встояти, утриматись», udolati «перебороти, пересилити», zdolati «тс.», слц. dolieť «бути в змозі», odolať «устояти, утримати», болг. одоля́вам «перемагати, переборювати», м. одолее, схв. одòлети, одолéвати, слн. odoleti, стсл. одолѣти, одолгати, одолѣвати, одоловати «тс.»;