ПОГОНЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
погі́н «велика швидкість»
похідні утворення від гони́ти, гна́ти (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
погі́нка
«переслідування, нарікання»
погі́нь
«погоня»
пого́нка
«тс.»
пого́нь
пого́ня
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гони́ти | українська |
| гна́ти | українська |
пого́ня «місце, що заливається водою під час повені або після дощів; сіно, скошене на місцях, які заливаються водою»
неясне;
можливо, результат видозміни давнішого *повоня (‹*поводня) «повінь»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *повоня «повінь» (‹*поводня) | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України