ПОГОНЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

погі́н «велика швидкість»

похідні утворення від гони́ти, гна́ти (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

погі́нка «переслідування, нарікання»
погі́нь «погоня»
пого́нка «тс.»
пого́нь
пого́ня «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гони́ти українська
гна́ти українська

пого́ня «місце, що заливається водою під час повені або після дощів; сіно, скошене на місцях, які заливаються водою»

неясне;
можливо, результат видозміни давнішого *повоня (‹*поводня) «повінь»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*повоня «повінь» (‹*поводня) українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України