ПОГОДИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
пого́дити «узгодити»
пов’язане з год (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
не-погди́
«як стій, не готуючись»
погоджа́ти
«мирити, домовляти»
пого́джувальний
пого́джувати
«тс.»
погоди́ти
«сприяти; помирити; домовити; [почекати Нед]»
погоди́тися
«помиритися; ужитися; домовитися»
пого́дитися
«дати згоду, прийти до згоди»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| год | українська |
поди́ «зажди, зачекай»
результат видозміни форми [погди́] «зажди, зачекай» Нед, що виникла з [погоди́] «тс.», форми наказового способу від [погоди́ти] «почекати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
подіт
«заждіть, зачекайте»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| погди́ «зажди, зачекай» | українська |
| погоди́ «тс.» | українська |
| погоди́ти «почекати» | українська |
зго́ді «згодом»
не зовсім ясне;
очевидно, пов’язане чергуванням голосних із жда́ти, хоча реконструкція žьd-‹*gĭd/*geid утруднює зіставлення god- : žьd-;
р. погоди́ть «почекати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зго́дом
згодя́
перего́дами
перегоди́ти
«перечекати»
перего́дом
перегодя́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| žьd- | праслов’янська |
| *gĭd | праслов’янська |
| *geid | праслов’янська |
| žьd- | праслов’янська |
| погоди́ть «почекати» | російська |
| жда́ти | ? |
| god- | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України