ПОГАНКА — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, результат семантичної видозміни назви пога́нка «нехристиянка, язичниця»;

пор. нім. Heidekorn «гречка», букв. «поганське зерно» (Heide «язичник», Korn «зерно»);

назва зумовлена тим, що гречка прийшла до країн Середньої Європи від татар-язичників у XV ст;

пор. інші назви гречки: [тата́рка], р. [тата́рка], слц. tatarka, схв. татарска елда «гречка татарська», нім. Buchweizen tatarischer, фр. sarrazin de Tartarie «тс.»;

п. ст. [роganka] «гречка», ч. роhanka, слц. роhánka «тс.»;

похідне утворення від пога́ний «недобрий, некорисний, шкідливий»;

р. пога́нка «будь-який поганий, неїстівний або отруйний гриб», бр. пага́нка «тс.»;

назва птахів зумовлена тим, що їх м’ясо має неприємний присмак;

похідне утворення від пога́ний;

р. пога́нка «норець, пірникоза», бр. пага́нка «тс.»;

назва зумовлена бридким зовнішнім виглядом цих тварин;

похідне утворення від пога́ний «непривабливий, негарний, бридкий на вигляд»;

функціонування цих запозичених форм на позначення поняття «язичник», а також розвиток значень типу «брудний, бридкий; забруднювати, неславити, безчестити, псувати» були підтримані на слов’янському мовному ґрунті фонетично близькими власне слов’янськими утвореннями, пов’язаними з псл. gana «образа», ganiti «докоряти», укр. га́на «осуд, ганьба, сором», га́нити «гудити; докоряти, лаяти»;

лат. рāgānus «сільський; селянський, простий, неосвічений; язичницький» є похідним від рāgus «сільська громада, село; сільське населення; область, район, округ», пов’язаного з раngo «вбиваю, заганяю, встромлюю, вдавлюю, вирізую», спорідненим з псл. [раzъ] «виїмка», укр. паз;

давнє запозичення з латинської мови;

р. пога́ный «поганий», бр. пага́ны «тс.», др. поганыи «язичник; єретик; іноземний; нечистий; грубий», п. [роgan] «язичник», роganin «тс.», [роganny] «поганий, негідний», нл. роgan «язичник», ч. слц. вл. роhan «тс.», болг. пога́нец «тс.; погана, неприємна людина; [пацюк]», м. поган «поганий, огидний, [нехрещений]», поганец «поганець, огидна людина», схв. пòган «язичницький; поганий, огидний; злий; брудний», пога́нац «поганець», пòганӣк «огидна, погана людина; язичник», пòганин «тс.», слн. роgàn «язичник», стсл. поганъ «варвар, кат; іноземний, варварський, поганський, язичницький»;