ПОВІТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
пові́тка «господарське приміщення; покрівля на опорах, накриття»
псл. povětь (povětъ) «накриття», очевидно, пов’язане з *povětiti «покрити гілками»;
менш переконливе пов’язання (Mikl. EW 387) з vějati «віяти» або зіставлення (Moszyński JP 37, 297) з псл. jata «хлів» (пор. укр. я́тка);
р. [пове́тка] «повітка», пове́ть, пови́ть, бр. паве́ць «тс.», п. powieć «критий перехід; місце для проходу через двір або в городі; накриття, навіс», powietka «тс.; [невеличкий сарай]»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
павє́ть
по́вєть
«тс.; надбудова над погребом; погрібник»
повіт
«хлів»
по́віть
«хлів для худоби (частіше відкритий); навіс із соломи біля такого хліва»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| паве́ць «тс.» | білоруська |
| powieć «критий перехід; місце для проходу через двір або в городі; накриття, навіс»«тс.; [невеличкий сарай]» | польська |
| powietka «критий перехід; місце для проходу через двір або в городі; накриття, навіс»«тс.; [невеличкий сарай]» | польська |
| povětь «накриття» (povětъ) | праслов’янська |
| *povětiti «покрити гілками» | праслов’янська |
| vějati «віяти» | праслов’янська |
| jata «хлів» (пор. укр. я́тка) | праслов’янська |
| пове́тка «повітка» | російська |
| пове́ть | російська |
| пови́ть | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України