ПОВТОРНОМУ — ЕТИМОЛОГІЯ
вто́ра
псл. vъtorъ‹*ṇtorъ, *ṇterъ;
споріднене з лит. añtras «другий, інший», лтс. ùotrs, прус. атtars, двн. andar, гот. anþar, ос. œндœр, дінд. antarah «тс.», іє. *ontor-/ *ṇtor-;
з другого боку, припускається зв’язок з ав. vitara- «далі», дінд. vitarám «тс.», vítaraḥ «той, що веде далі» (Фасмер І 364–365);
р. вто́ра, второ́й «другий», бр. уто́ра, др. въторъ, п. wtór, болг. вто́ри «другий», м. втор(u), стсл. въторъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
втора́к
«другий рій»
вто́рий
втори́нний
втори́ти
второвки́
«другі струни на кобзі або бандурі»
вторува́ти
повто́р
повтори́ти
повто́рний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| vitara- «далі» | авестійська |
| уто́ра | білоруська |
| вто́ри «другий» | болгарська |
| anþar | готська |
| andar | давньоверхньонімецька |
| antarah «тс.» | давньоіндійська |
| vitarám «тс.» | давньоіндійська |
| въторъ | давньоруська |
| *ontor-/ | індоєвропейська |
| ùotrs | латиська |
| añtras «другий, інший» | литовська |
| втор (u) | македонська |
| wtór | польська |
| vъtorъ‹*ṇtorъ | праслов’янська |
| атtars | прусська |
| вто́ра | російська |
| въторъ | старослов’янська |
| второ́й «другий» | українська |
| *ṇterъ | ? |
| œндœр | ? |
| vítaraḥ «той, що веде далі» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України