ПОВСТІ — ЕТИМОЛОГІЯ

іє. *реldos- «збитий, зваляний», *ріlos- «волосся», *ріlo- «тс.»;

споріднене з лат. рīleus (ріlleus) «повстяна куляста шапка», рīleum (pilleum) «тс.», гр. πĩλος «повсть», а також, можливо, з більш віддаленими двн. filz, дангл. felt «тс.», двн. falzan «бити», лат. pello «б’ю, штовхаю; коливаю; рухаю»;

псл. *р^ьl̥stь «тс.; шерсть, вовна»;

р. полсть «полотнище, повстяне покривало, простирадло», [по́лость] «повсть», [полсти́на] «тс.», бр. поўсць «(у тварин) шерсть, вовна; підшерстя», др. пълсть «повсть, повстяний килим», п. pilść «повсть, повстина; фетр (кращий сорт)», pilśń, ч. plst, слц. plst’, вл. pjelsć «тс.; м’яке волосся тварин», pjelšć «тс.», болг. плъст «повсть; повстина, кошма», схв. пу̏ст «повсть, фетр», слн. рólst «тс.», стсл. плъсть «повсть»;

запозичення з турецької мови;

тур. аз. bäz, як і кирг. уйг. бöз, ккалп. бозь, тат. башк. бǝз «тс.», походить від ар. bäzz «тс.»;

непереконливо виводилось (Преобр. І 60) від англ, baize «байка»;

форма б’ясть пояснюється як контамінація слів б’язь і повсть;

р. бр. бязь, схв. бȅз;

пор. семантично подібні назви грудної трави в інших мовах: лат. Filago від filum «нитка», нім. Filzkraut (букв. «повстяна трава»);

похідне утворення від повсть;

назва пояснюється зовнішнім виглядом рослини – опушеної, білошерстої;

запозичення з німецької мови;

н. Filter через фр. filtre походить від слат. filtrum «фільтр із повсті», що виникло в Х ст. з герм. filt (› нвн. Filz), спорідненого з псл. *p^ьl̥stь, укр. повсть;

р. фильтр, бр. фільтр, п. ч. filtr, слц. вл. filter, болг. фи́лтър, м. филтер, филтар, схв. фѝлтар, слн. fílter;

н. Filz (двн. свн. vilz) «повсть» споріднене з днн. filt, дангл. felt, псл. *p^ьl̥stь, укр. повсть;

запозичення з німецької мови;

р. фильц, п. ч. вл. filс, болг. м. филц, схв. фи̏лц;

запозичення з польської мови;

п. piłka утворено від ст. piła «тс.», що походить від лат. pila «м’яч, куля», пов’язаного з pilus «волосся», рīleus «повстяна кругла шапка», спорідненим з гр. πĩλος «повсть», псл. *р^ьl̥stь, укр. повсть;

бр. [пі́лка] «тс.»;

фр. pille «бери, хапай, крадь» є наказовою формою дієслова piller «грабувати, розкрадати; обкрадати», яке, можливо, через іт. pigliare «брати, хапати, захопити, оволодіти» зводиться до нар.-лат. *pīliare, лат. pīlāre «красти, викрадати, привласнювати чуже», етимологічно пов’язаного, мабуть, з pīleus (pilleus, pilleum) «повстяна куляста шапка», пізньолат. pilleus «кусок, шмаття, клапоть», pilus «волос; волосяний покрив», спорідненими з гр. πĩλος (*πιλσος) «повсть, фетр», πῑλέω «валяю повсть; пресую, стискую, ущільнюю», псл. *p^ьl̥stь «повсть», укр. повсть;

запозичено, очевидно, через російське посередництво з французької мови;

р. пиль, бр. піль «тс.»;

запозичене, очевидно, через французьке посередництво (фр. pilule) з латинської мови;

лат. слат. pilula «кулька» є демінутивною формою від pilа «м’яч, клубок», мабуть, первісно із значенням «клубок з волосся», пов’язаного з pilus «волос; волосяний покрив», pīleus (pilleus) «повстяна куляста шапка», спорідненими з гр. πĩλος (‹ πιλσος) «повсть, фетр», псл. *p^ьl̥stь, укр. повсть;

р. пилю́ля, бр. пілю́ля, п. piguła, pigułka, ст. piłuła, ч. pilulka, слц. pilulka, рідк. pilula, болг. пилю́ла, м. пилула, схв. пи̏лула, слн. pílula;