ПОВОД — ЕТИМОЛОГІЯ
споводува́ти «спричинити»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. spowodować «тс.» є префіксальним утворенням від powodować «спричиняти, спричинюватися, викликати, призводити; керувати чиїмись вчинками», похідним від powód «привід, причина» (звідки р. по́вод «тс.»), пов’язаного з wodzić «водити», якому відповідає укр. води́ти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| spowodować «тс.» | польська |
| powodować «спричиняти, спричинюватися, викликати, призводити; керувати чиїмись вчинками» | польська |
| powód «привід, причина» (звідки р. по́вод «тс.») | польська |
| wodzić «водити» | польська |
| по́вод | російська |
| води́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України