ПОВАЛЯНА — ЕТИМОЛОГІЯ
пова́ла «стеля; горище О»
вважається (Дзендзелівський УЗЛП 106–107) запозиченням з польської мови;
п. powała «стеля; накат», [pował] «тс.» є похідним від ст. powalać «завалювати, накочувати», пов’язаного з walić «валити; (ст.) котити», якому відповідає укр. вали́ти;
ч. [poval] «стеля; балка в стелі», слц. povala «горище; стеля», [poval] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пова́ли́на
«стеля»
повали́ня
«тс.»
поваля́ний
«розташований на стелі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| powała «стеля; накат» | польська |
| pował «тс.» | польська |
| walić «валити; (ст.) котити» | польська |
| povala «горище; стеля» | словацька |
| poval «тс.» | словацька |
| вали́ти | українська |
| poval «стеля; балка в стелі» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України