ПОБІДНИКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
побі́дник «цибуля переможна, Allium victoriale L.» (бот.)
неповна калька другого компонента наукової назви лат. victoriale, букв. «переможне», похідної від іменника victōria «перемога, побіда»;
назва, можливо, зумовлена цілющими лікарськими властивостями рослини, яку вживають проти укусів змії (Флора ІІІ 120, 122; Вісюліна–Клоков 71–72; Нейштадт 157–160; Симоновић 20–22);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| victoriale | латинська |
| victōria «перемога, побіда» | латинська |
побі́да «перемога, [біда, горе Нед]»
пізнє псл. poběda «тс., війна; біда», пов’язане з poběditi «скривдити», běda «біда»;
р. болг. побе́да, др. побѣда «перемога, війна», м. победа, схв. пȍбеда, цсл. стсл. побѣда «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
побіджа́ти
«перемагати»
побіди́тель
«переможець»
побі́дник
«тс.»
побіжда́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| побе́да | болгарська |
| побѣда «перемога, війна» | давньоруська |
| победа | македонська |
| poběda «тс., війна; біда» | праслов’янська |
| poběditi «скривдити» | праслов’янська |
| běda «біда» | праслов’янська |
| побе́да | російська |
| пȍбеда | сербохорватська |
| побѣда «тс.» | старослов’янська |
| побѣда «тс.» | церковнослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України