ПНЕВМАТНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
пневма́тика «розділ фізики, який вивчає газоподібні тіла; сукупність пристроїв, механізмів, які приводяться в дію стисненим повітрям»
запозичення із західноєвропейських мов;
англ. pneumatic «пневматичний», фр. pneumatique «тс., повітряний; пневматика», н. Pneumátik «пневматика» утворені на базі лат. pneumaticus «пневматичний, який діє за допомогою стисненого повітря», що походить від гр. πνευματικός «повітряний, дихальний; наповнений газами», пов’язаного з πνευ̃μα «подув, вітер; дихання», πνέω «дую, вію, дихаю», πνείω «тс.» звуконаслідувального походження;
р. болг. пневма́тика, бр. пнеўма́тыка, п. pneumatyka «тс.», ч. pneumatika «автопокришка; пневматична система», слц. pneumatika «автопокришка», вл. pneumatika «пневматика», м. пнеуматичен «пневматичний», схв. пнеумàтичан «тс.», слн. pnevmátika «шина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пневма́тик
«пристрій, механізм для стиснення або розрідження повітря»
пневмати́чний
пневма́тник
«робітник, який користується пневматичними інструментами»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pneumatic «пневматичний» | англійська |
| пнеўма́тыка | білоруська |
| пневма́тика | болгарська |
| pneumatika «пневматика» | верхньолужицька |
| πνευματικός «повітряний, дихальний; наповнений газами» | грецька |
| πνευ̃μα «подув, вітер; дихання» | грецька |
| πνέω «дую, вію, дихаю» | грецька |
| πνείω «тс.» | грецька |
| pneumaticus «пневматичний, який діє за допомогою стисненого повітря» | латинська |
| пнеуматичен «пневматичний» | македонська |
| Pneumátik «пневматика» | німецька |
| pneumatyka «тс.» | польська |
| пневма́тика | російська |
| пнеумàтичан «тс.» | сербохорватська |
| pneumatika «автопокришка» | словацька |
| pnevmátika «шина» | словенська |
| pneumatique «тс., повітряний; пневматика» | французька |
| pneumatika «автопокришка; пневматична система» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України