ПЛІШИВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пе́лех «пасмо волосся; патлань, [старий дід]»
неясне;
можливо, пов’язане з ч. pelichati «линяти», plchý «лисий», укр. пліш, пліши́вий;
зіставляється також (ВеЛ 453) з лат. pilus «волос», pilosus «волохатий»;
р. [пе́льки] «скроні; патли, пелехи», п. [pełechy] (мн.) «пелехи» (з укр.), схв. [пèлеш] «коса на голові у чоловіків»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пелеха́нка
«неохайна жінка»
пелеха́ня
«тс.; жінка з пишним волоссям Нед»
пелеха́тий
пелеха́чка
«сніпок»
пелеху́ля
«жінка з пишним волоссям»
пелешо́к
«віл з довгою й густою гривою»
розпеле́шити
«розпатлати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pilus «волос» | латинська |
| pilosus «волохатий» | латинська |
| pełechy «пелехи» (мн.)(з укр.) | польська |
| пе́льки «скроні; патли, пелехи» | російська |
| пèлеш «коса на голові у чоловіків» | сербохорватська |
| пліш | українська |
| пліши́вий | українська |
| pelichati «линяти» | чеська |
| plchý «лисий» | чеська |
пліш «місце, на якому облізла шерсть; лисина на голові людини; позбавлене рослинності місце серед поля, в лісі»
псл. plěxъ (plěšь) «пліш, лисина»;
споріднене з лит. plìkas «лисий, голий», pleĩkė «лисина, пліш», plìkė «тс.; гола рівнина», лтс. pleiks «лисий (про голову)», pliks «тс.», норв. [flein] «голий, лисий, безшерстий», [fleina] «ставати плішивим, лисим; оголюватись; глузувати, кепкувати, скалити зуби», шв. [flen] «голий, оголений», дісл. flim «глум, глузування»;
іє. *pli(kh)- (*ploi(kh)-) «порожній; голий, відкритий» пов’язані з *plī- (*plēi-, *plǝi-) «лисий, голий»;
сумнівне зближення з нвн. Blässe «блідість, безбарвність; біла пляма» (Matzenauer LF 13, 170) або зіставлення з р. пле́сень «плісень» (Brückner 418; KZ 43, 309);
р. плешь «пліш», бр. плеш, плех, др. плѣшь, п. plesz, [plech, plecha, plisz], ч. pleš, слц. plešina «тс.», plechatý «плішивий», вл. нл. plěch «лисина», болг. плеши́в «плішивий, лисий», схв. плèшив «тс.», пле̏ша «пліш», слн. pléša «тс.», стсл. плѣшивъ «плішивий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
плі́ха
«весняна проталина; місце, на якому не з’явилися сходи»
пліши́вець
пліши́вий
«лисий, позбавлений рослинності»
пліши́віти
«ставати плішивим»
пліши́на
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| плеш | білоруська |
| плех | білоруська |
| плеши́в «плішивий, лисий» | болгарська |
| plěch «лисина» | верхньолужицька |
| flim «глум, глузування» | давньоісландська |
| плѣшь | давньоруська |
| *pli(kh)- «порожній; голий, відкритий» (*ploi(kh)-) | індоєвропейська |
| *plī- «лисий, голий» (*plēi-, *plǝi-) | індоєвропейська |
| pleiks «лисий (про голову)» | латиська |
| pliks «тс.» | латиська |
| plìkas «лисий, голий» | литовська |
| pleĩkė «лисина, пліш» | литовська |
| plìkė «тс.; гола рівнина» | литовська |
| plěch «лисина» | нижньолужицька |
| Blässe «блідість, безбарвність; біла пляма» | нововерхньонімецька |
| flein «голий, лисий, безшерстий» | норвезька |
| fleina «ставати плішивим, лисим; оголюватись; глузувати, кепкувати, скалити зуби» | норвезька |
| plesz | польська |
| plech | польська |
| plecha | польська |
| plisz | польська |
| plěxъ «пліш, лисина» (plěšь) | праслов’янська |
| пле́сень «плісень» | російська |
| плешь «пліш» | російська |
| плèшив «тс.» | сербохорватська |
| пле̏ша «пліш» | сербохорватська |
| plešina «тс.»«плішивий» | словацька |
| plechatý «тс.»«плішивий» | словацька |
| pléša «тс.» | словенська |
| плѣшивъ «плішивий» | старослов’янська |
| pleš | чеська |
| flen «голий, оголений» | шведська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України