ПЛІШ — ЕТИМОЛОГІЯ

сумнівне зближення з нвн. Blässe «блідість, безбарвність; біла пляма» (Matzenauer LF 13, 170) або зіставлення з р. пле́сень «плісень» (Brückner 418; KZ 43, 309);

іє. *pli(kh)- (*ploi(kh)-) «порожній; голий, відкритий» пов’язані з *plī- (*plēi-, *plǝi-) «лисий, голий»;

псл. plěxъ (plěšь) «пліш, лисина»;

споріднене з лит. plìkas «лисий, голий», pleĩkė «лисина, пліш», plìkė «тс.; гола рівнина», лтс. pleiks «лисий (про голову)», pliks «тс.», норв. [flein] «голий, лисий, безшерстий», [fleina] «ставати плішивим, лисим; оголюватись; глузувати, кепкувати, скалити зуби», шв. [flen] «голий, оголений», дісл. flim «глум, глузування»;

р. плешь «пліш», бр. плеш, плех, др. плѣшь, п. plesz, [plech, plecha, plisz], ч. pleš, слц. plešina «тс.», plechatý «плішивий», вл. нл. plěch «лисина», болг. плеши́в «плішивий, лисий», схв. плèшив «тс.», пле̏ша «пліш», слн. pléša «тс.», стсл. плѣшивъ «плішивий»;

неясне;

можливо, пов’язане з ч. pelichati «линяти», plchý «лисий», укр. пліш, пліши́вий;

зіставляється також (ВеЛ 453) з лат. pilus «волос», pilosus «волохатий»;

р. [пе́льки] «скроні; патли, пелехи», п. [pełechy] (мн.) «пелехи» (з укр.), схв. [пèлеш] «коса на голові у чоловіків»;

похідне утворення від основи пліш «лисина»;

назва зумовлена темним і темно-бурим забарвленням з білуватими й білими смугами і плямами над оком, на шиї, на криючих перах крила, на боках грудей, на рульових перах, надхвісті птаха;

р. плеша́нка «вид плиски, Oenante hispanica (Motacilla leucomela)», п. pleszka «горихвістка, Phoeniсurus phoenicurus»;