ПЛІШ — ЕТИМОЛОГІЯ

пліш «місце, на якому облізла шерсть; лисина на голові людини; позбавлене рослинності місце серед поля, в лісі»

сумнівне зближення з нвн. Blässe «блідість, безбарвність; біла пляма» (Matzenauer LF 13, 170) або зіставлення з р. пле́сень «плісень» (Brückner 418; KZ 43, 309);
іє. *pli(kh)- (*ploi(kh)-) «порожній; голий, відкритий» пов’язані з *plī- (*plēi-, *plǝi-) «лисий, голий»;
псл. plěxъ (plěšь) «пліш, лисина»;
споріднене з лит. plìkas «лисий, голий», pleĩkė «лисина, пліш», plìkė «тс.; гола рівнина», лтс. pleiks «лисий (про голову)», pliks «тс.», норв. [flein] «голий, лисий, безшерстий», [fleina] «ставати плішивим, лисим; оголюватись; глузувати, кепкувати, скалити зуби», шв. [flen] «голий, оголений», дісл. flim «глум, глузування»;
р. плешь «пліш», бр. плеш, плех, др. плѣшь, п. plesz, [plech, plecha, plisz], ч. pleš, слц. plešina «тс.», plechatý «плішивий», вл. нл. plěch «лисина», болг. плеши́в «плішивий, лисий», схв. плèшив «тс.», пле̏ша «пліш», слн. pléša «тс.», стсл. плѣшивъ «плішивий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

плі́ха «весняна проталина; місце, на якому не з’явилися сходи»
пліши́вець
пліши́вий «лисий, позбавлений рослинності»
пліши́віти «ставати плішивим»
пліши́на «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
плеш білоруська
плех білоруська
плеши́в «плішивий, лисий» болгарська
plěch «лисина» верхньолужицька
flim «глум, глузування» давньоісландська
плѣшь давньоруська
*pli(kh)- «порожній; голий, відкритий» (*ploi(kh)-) індоєвропейська
*plī- «лисий, голий» (*plēi-, *plǝi-) індоєвропейська
pleiks «лисий (про голову)» латиська
pliks «тс.» латиська
plìkas «лисий, голий» литовська
pleĩkė «лисина, пліш» литовська
plìkė «тс.; гола рівнина» литовська
plěch «лисина» нижньолужицька
Blässe «блідість, безбарвність; біла пляма» нововерхньонімецька
flein «голий, лисий, безшерстий» норвезька
fleina «ставати плішивим, лисим; оголюватись; глузувати, кепкувати, скалити зуби» норвезька
plesz польська
plech польська
plecha польська
plisz польська
plěxъ «пліш, лисина» (plěšь) праслов’янська
пле́сень «плісень» російська
плешь «пліш» російська
плèшив «тс.» сербохорватська
пле̏ша «пліш» сербохорватська
plešina «тс.»«плішивий» словацька
plechatý «тс.»«плішивий» словацька
pléša «тс.» словенська
плѣшивъ «плішивий» старослов’янська
pleš чеська
flen «голий, оголений» шведська

пе́лех «пасмо волосся; патлань, [старий дід]»

неясне;
можливо, пов’язане з ч. pelichati «линяти», plchý «лисий», укр. пліш, пліши́вий;
зіставляється також (ВеЛ 453) з лат. pilus «волос», pilosus «волохатий»;
р. [пе́льки] «скроні; патли, пелехи», п. [pełechy] (мн.) «пелехи» (з укр.), схв. [пèлеш] «коса на голові у чоловіків»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пелеха́нка «неохайна жінка»
пелеха́ня «тс.; жінка з пишним волоссям Нед»
пелеха́тий
пелеха́чка «сніпок»
пелеху́ля «жінка з пишним волоссям»
пелешо́к «віл з довгою й густою гривою»
розпеле́шити «розпатлати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
pilus «волос» латинська
pilosus «волохатий» латинська
pełechy «пелехи» (мн.)(з укр.) польська
пе́льки «скроні; патли, пелехи» російська
пèлеш «коса на голові у чоловіків» сербохорватська
пліш українська
пліши́вий українська
pelichati «линяти» чеська
plchý «лисий» чеська

пліша́нка «лиса камінка, Oenante pleschanka Lepechin (Saxicola leucomelas)» (орн.)

похідне утворення від основи пліш «лисина»;
назва зумовлена темним і темно-бурим забарвленням з білуватими й білими смугами і плямами над оком, на шиї, на криючих перах крила, на боках грудей, на рульових перах, надхвісті птаха;
р. плеша́нка «вид плиски, Oenante hispanica (Motacilla leucomela)», п. pleszka «горихвістка, Phoeniсurus phoenicurus»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
pleszka «горихвістка, Phoeniсurus phoenicurus» польська
плеша́нка «вид плиски, Oenante hispanica (Motacilla leucomela)» російська
пліш «лисина» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України