ПЛІТКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пле́сти́ (нитки, павутину, косу, вінок, язиком)
псл. plesti ‹ *pletti ‹ *plekti «плести, вити, в’язати»;
споріднене з лат. plecto «плету; сплітаю, звиваю», гр. πλέκω «тс.», πλοκή «плетіння», двн. flehtan «плести, в’язати; заплітати (косу)», дісл. flētta «тс.; коса (волосся)», дінд. praśnaḥ «плетений виріб (кошик, тюрбан); плетіння»;
іє. *plek῀-t- «плести, вити», похідне від *plek῀- «тс.; в’язати, заплітати, сповивати», можливо, пов’язаного з *pel- «морщити»;
висловлюється думка (Мартынов Язык 81–82) про проникнення в праслов’янську мову з італьських мов;
р. плести́, бр. пле́сці, др. плести, п. pleść, ч. plésti, слц. pliest’, вл. plesć, нл. plasć, полаб. plitot, болг. плета́, м. плете, схв. плèсти, слн. plêsti, стсл. плести;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́плітка
«стрічка з коси»
заплі́тє
«поле, яке лежить за тином»
за́плітка
«стрічка для коси»
зо́плет
«шевська дратва»
обпле́тення
«тканина, якою покривається ізоляція електропроводів, зовнішня поверхня шлангів»
обпліта́льник
«робітник, який обплітає електропроводи, шланги»
опле́та
«плетіння, плетений виріб»
опле́тини
«стрічки для коси, заплітки в косі»
о́плі́т
«загороджене місце (для скирт сіна) Ж; тин»
о́плітка
«плетений виріб»
о́плі́ток
«тин»
перепле́сти́
«обвити; змішати; зшити (сторінки книжок, зошитів), оправити»
перепле́тення
переплеті́ння
перепле́тник
«палітурник»
перепле́тчик
«тс.»
переплитові́чка
«вид вишивки»
пере́плітка
«стрічка для коси»
перепліто́нок
«крендель, що печеться на Різдво для корови»
підплетень
«перевесло з пруття»
підпле́тина
«брак у тканинах у вигляді потовщеної нитки; [батіг Шух]»
пл
«булка з переплетених шматочків тіста»
пле́сти́ся
«витися; плентатися; снитися»
плета́р
«плетена огорожа, плетені ворота; плетений виріб; матеріал для плетіння»
плете́нє
«що-небудь сплетене; кошик»
плете́ник
«плетений виріб з білого тіста»
пле́теник
«обплетений лозою бутель»
плетени́ці
«плітки, базікання»
(мн.)
плетени́ця
«вінок, гірлянда; складне переплетення; низка однорідних явищ; фігура в танцях, іграх; [плетений виріб; стрічка в косі; пліт, загорода, загін Нед; соломина на капелюхи О]»
пле́тенка
«плетена верхня частина батога»
пле́тення
плете́нь
«тс.»
плетеня́к
«пліт, плетені ворота; плетений виріб»
пле́ти́во
плети́нь
«лозовий пліт, клуня з лозяними стінами, плетена з лози стіна будівлі»
пле́тище
«плетене пужално»
плеті́й
«той, хто плете, заплітає Нед; верхня заплетена частина комишевого тину Мо»
плеті́льник
«майстер, що виготовляє плетені вироби»
плетін
«тс.»
плеті́нка
«плетена сумка; кошик; обплетений лозою, дротом глиняний або скляний посуд; оздоба з переплетених смужок шкіри, стрічок; виріб з переплетених лозин, смужок шкіри, лика, що використовується як тара; вид плетіння; плетення; [сплетена із соломи бочка для збіжжя О; в’язана шерстяна рукавиця; вид вишивки]»
плеті́ння
пле́ті́нь
«тс. Л; плетена огорожа; плетений виріб, вінок, гірлянда Нед»
пле́тка
«плітка»
плетни́цтво
«плетіння, трикотажне в’язання»
пле́тні
«тс., базікання; брехня»
пле́ття
«гудина огірків»
плету́н
«пліткар»
плету́ха
пле́тчик
«донощик, обмовник; наклепник»
пле́тька
«батіг, канчук, пуга»
плетьо́нка
«обмотаний довгий жмутик соломи по краях дверей для утеплення»
плетю́га
«тс. Нед; брехун»
пле́тя́нка
«плетений виріб; вінок, гірлянда Нед; сплетена із соломи стрічка, яка йде на виготовлення капелюха, обгороджена криниця»
плєту́шка
«невеличкий лозовий кошик з мотузяною ручкою»
плитюга́
«тс.; брехня»
пліт
«плетений тин»
плі́ті
«покарання різками»
(мн.)
плі́тка
«побрехенька, поговір; [нижня частина веретена О; один хід, ряд, виток у плетінні Нед]»
плітка́р
плітня́
«плітка, поговір»
пліть
«витке стебло; плетений, грубий батіг, нагайка; [сплетена із соломи стрічка, з якої зшивається бриль; плетіння, що-небудь сплетене, коса (волосся) Нед]»
попле́тниця
«жінка, яка плете вінок нареченій»
по́пліт
«плетений виріб, плетіння»
попліта́йко
«в’язальник дроту»
попліта́ти
«обвивати, обплітати, зв’язувати (горшки дротом)»
по́плітка
«коса (волосся), вплетена в іншу Нед; зв’язка для скріплення плетеного виробу Нед; верхнє пасмо у мотузки; червона гарусна нитка, якою обплітають зверху коси»
по́пліть
«плетена загорожа, пліт; [верхня частина тину]»
приплести́ся
«прийти небажаним; несподівано з’явитися»
припліта́тися
«тс.; приєднуватися»
при́плітка
«що-небудь доплетене, вплетене»
при́плітки
«вузькі стрічки у кінчиках коси»
(мн.)
ро́зпліт
«розплітання (коси)»
ро́зплітка
«стрічка для коси»
спле́сти́
«виплести, зсукати; вигадати»
сплет
«сплетіння»
спле́тенє
«тс.»
спле́тка
«трос»
(дротяна́)] Нед
спліт
«сплетення; [в’язка, жмут Нед]»
сплі́тка
«плітка»
упле́ти
«стрічки для коси»
уплі́т
«стрічка для коси; жіноча зачіска»
упліта́ти
«багато й з апетитом їсти; іти»
у́плі́тка
«стрічка для коси Шейк, Нед; гарусна стрічка у косах; чуже волосся, що вплітається жінками у коси»
упльо́т
«стрічка для коси»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пле́сці | білоруська |
| плета́ | болгарська |
| plesć | верхньолужицька |
| πλέκω «тс.» | грецька |
| πλοκή «плетіння» | грецька |
| flehtan «плести, в’язати; заплітати (косу)» | давньоверхньонімецька |
| praśnaḥ «плетений виріб (кошик, тюрбан); плетіння» | давньоіндійська |
| flētta «тс.; коса (волосся)» | давньоісландська |
| плести | давньоруська |
| *plek῀-t- «плести, вити» | індоєвропейська |
| *plek῀- «тс.; в’язати, заплітати, сповивати» | індоєвропейська |
| *pel- «морщити» | індоєвропейська |
| plecto «плету; сплітаю, звиваю» | латинська |
| плете | македонська |
| plasć | нижньолужицька |
| plitot | полабська |
| pleść | польська |
| plesti «плести, вити, в’язати» | праслов’янська |
| плести́ | російська |
| плèсти | сербохорватська |
| pliest' | словацька |
| plêsti | словенська |
| плести | старослов’янська |
| plésti | чеська |
пліть «плітки, Rutilus rutilus L.» (іхт., зб.)
можливо, що основою plot- первісно позначались плаваючі мальки на відміну від ікри;
менш переконливою є реконструкція псл. ploty, -tve і зіставлення його з гр. πλατύς «широкий, плоский», лит. platѝs «широкий» (Фасмер ІІІ 285; Brückner 421; Machek ESJČ 462; Schuster-Šewc 1087);
очевидно, псл. *plъt-, plot-, пов’язане з plyti «плисти»;
р. плотва́ «плітка, [краснопірка]», плотви́ца, плотви́чка, плоти́ца, плоти́чка, [плоту́шка] «тс.», бр. пло́тка, п. płoć «плітка», ч. plotice, слц. plotica, вл. płoćica, нл. płośica, полаб. plutvaićă, болг. плати́ка, м. платица, схв. plаtika «тс.», plòtica «краснопірка», слн. platníca «Leuciscus virgo»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
плі́тка
пло́тва́
«плітка; [краснопірка, Scardinius erythrophthalmus (L.), (Leuciscus erythrophthalmus) Нед]»
плоти́ця
плоти́чка
«краснопірка»
плотни́ця
«тс.»
плоть
площи́ця
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пло́тка | білоруська |
| плати́ка | болгарська |
| płoćica | верхньолужицька |
| πλατύς «широкий, плоский» | грецька |
| platùs «широкий» | литовська |
| платица | македонська |
| płośica | нижньолужицька |
| plutvaićă | полабська |
| płoć «плітка» | польська |
| plot- | праслов’янська |
| ploty | праслов’янська |
| *plъt- | праслов’янська |
| plot- | праслов’янська |
| plyti «плисти» | праслов’янська |
| плотва́ «плітка, [краснопірка]» | російська |
| плотви́ца | російська |
| плотви́чка | російська |
| плоти́ца | російська |
| плоти́чка | російська |
| плоту́шка «тс.» | російська |
| plаtika «тс.»«краснопірка» | сербохорватська |
| plòtica «тс.»«краснопірка» | сербохорватська |
| plotica | словацька |
| platníca «Leuciscus virgo» | словенська |
| plotice | чеська |
плотка «плітка, Rutilus rutilus (L.) (Leuciscus rutilus L.)» (іхт.)
запозичення з польської мови;
п. płotka «плітка», płoć «тс.» відповідає укр. плі́тка, пліть «тс.» (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| płotka «плітка» | польська |
| płoć «тс.» | польська |
| плі́тка | українська |
| пліть «тс.» | українська |
верзти́ «базікати, говорити дурниці»
псл. vьrzti «зв’язувати»;
споріднене з лит. veržti «зв’язувати, затягувати, тиснути», viržis «посторонок, канат», двн. wurkjan «давити, душити», нвн. würgen «тс.», дісл. virgill «вірьовка», днн. wurgill «тс.», гр. ἐρχατάω «загороджую», ἐρχατος «огорожа, сад», дінд. varjati «вити, крутити»;
іє. *uergh- «з’єднувати, зв’язувати, стискати», похідне від *uег«крутити, гнути»;
у східнослов’янських мовах значення говоріння вторинне, похідне від «плести», пор. укр. плітки́, рос. спле́тни та ін;
р. [ве́рзить] «говорити нісенітниці, брехати; робити не до ладу», [верзти́], бр. вярзці́ «тс.», др. верзати «в’язати», болг. връ́звам «зв’язую, зав’язую», м. врзува «зв’язує, прив’язує», схв. завṕсти «зв’язати, зав’язати», слн. vřzniti «відчиняти», стсл. поврѣсти «зв’язати, зав’язати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
варзя́кати
вер
«тс.»
верзи́ло
«брехун»
верзи́ця
«базіка»
верзі́кати
верзі́ння
«базікання; сни»
верзти́ся
«снитися, ввижатися»
верзу́н
«постіл; виплетена з соломи посудина Па»
верзю́кати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вярзці́ «тс.» | білоруська |
| връ́звам «зв’язую, зав’язую» | болгарська |
| ἐρχατάω «загороджую» | грецька |
| wurkjan «давити, душити» | давньоверхньонімецька |
| varjati «вити, крутити» | давньоіндійська |
| virgill «вірьовка» | давньоісландська |
| wurgill «тс.» | давньонижньонімецька |
| верзати «в’язати» | давньоруська |
| *uergh- «з’єднувати, зв’язувати, стискати» | індоєвропейська |
| veržti «зв’язувати, затягувати, тиснути» | литовська |
| врзува «зв’язує, прив’язує» | македонська |
| würgen «тс.» | нововерхньонімецька |
| v «зв’язувати» | праслов’янська |
| спле́тни | російська |
| ве́рзить «говорити нісенітниці, брехати; робити не до ладу» | російська |
| завṕсти «зв’язати, зав’язати» | сербохорватська |
| vřzniti «відчиняти» | словенська |
| поврѣсти «зв’язати, зав’язати» | старослов’янська |
| плітки́ | українська |
| верзти́ | українська |
| viržis «посторонок, канат» | ? |
| ἐρχατος «огорожа, сад» | ? |
| *uег «крутити, гнути» | ? |
| від «плести» | ? |
| плітки́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України