ПЛІНТОВКА — ЕТИМОЛОГІЯ
плі́нтус «дерев’яний брусок уздовж внутрішніх стін будинку»
через російське посередництво запозичено з латинської мови;
лат. plinthus «плінтус, нижня частина п’єдесталу колони» походить від гр. πλίνϑος «цегла; плитка, брусок» (пор. др. плинтъ «цеглина»), очевидно, спорідненого з псл. [plita] «плита»;
р. болг. пли́нтус, бр. плі́нтус, п. plintus, п. слц. plinta «плита під колоною», ч. слц. plint, болг. плинт, схв. пли̑нта «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
плінто́вка
плінтува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| плі́нтус | білоруська |
| пли́нтус | болгарська |
| плинт | болгарська |
| πλίνϑος «цегла; плитка, брусок» (пор. др. плинтъ «цеглина») | грецька |
| плинтъ | давньоруська |
| plinthus «плінтус, нижня частина п’єдесталу колони» | латинська |
| plintus | польська |
| plinta «плита під колоною» | польська |
| plita «плита» | праслов’янська |
| пли́нтус | російська |
| пли̑нта «тс.» | сербохорватська |
| plinta «плита під колоною» | словацька |
| plint | словацька |
| plint | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України