ПЛІВА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пліва́ «тонка оболонка тваринного або рослинного організму»
споріднене з лит. plėvė˜ «перетинка, пліва, оболонка», plėvẽlė «плівка», лтс. plêve «пліва», з якими пов’язане також лит. plėnė˜ «тонка оболонка, райдужна оболонка», укр. пе́ле́на́;
псл. plěva;
р. плева́, бр. пле́ўка, плява́, слнц. [plìeva] «райдужна оболонка (ока)», полаб. plevo «плівка на яйці», слн. [plẹ́va] «повіка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
плі́вка
«тонка оболонка; тонкий покрив, шар; стрічка (кіно-, фото-)»
плівки́
«повіки»
(мн.)
плі́вчастий
плюва́
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пле́ўка | білоруська |
плява́ | білоруська |
plêve «пліва» | латиська |
plėvė˜ «перетинка, пліва, оболонка» | литовська |
plėvẽlė «плівка» | литовська |
plėnė˜ «тонка оболонка, райдужна оболонка» | литовська |
plevo «плівка на яйці» | полабська |
plěva | праслов’янська |
плева́ | російська |
plẹ́va «повіка» | словенська |
plìeva «райдужна оболонка (ока)» | словінцький |
пе́ле́на́ | українська |
плена́ «тріщина у металі»
псл. plěna «тріщина, щілина (на металі, у камені)»;
переконливої етимології не має;
можливе зіставлення з лтс. plâva «неглибока тріщина у металі», яке пов’язують або з plẽne «окалина», спорідненим з укр. пліва́ «тонка ніжна шкірка, оболонка» і [пліна́] «тс.», або з лит. plėˊnys «попіл, зола», лтс. plēnes «біла зола на вугіллі, сніжинка»;
р. [плена́] «щілина; тріщина, розколина у металі, на камені», бр. [пле́нка] «щербинка, зазублина», ч. слц. [plena] «дефект у залізі», [pleň] «дефект на сокирі; вибоїна, тріщина», болг. [плена́] «тріщина, щілина у залізі, сталі», слн. [plẹ́na] «зазублина, тріщина», [plЙn] «зазублина леза ножа», стсл. плѣнъ «тріщина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
плени́стий
«ламкий, крихкий»
плени́тися
«ставати ламким, крихким»
пліна́
«осколок, відламок»
пліни́стий
плі́нка
«по- лом, тріщина»
плінова́тий
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пле́нка «щербинка, зазублина» | білоруська |
плена́ «тріщина, щілина у залізі, сталі» | болгарська |
plâva «неглибока тріщина у металі» | латиська |
plẽne «окалина» | латиська |
plēnes «біла зола на вугіллі, сніжинка» | латиська |
plėˊnys «попіл, зола» | литовська |
plěna «тріщина, щілина (на металі, у камені)» | праслов’янська |
плена́ «щілина; тріщина, розколина у металі, на камені» | російська |
plena «дефект у залізі» | словацька |
pleň «дефект на сокирі; вибоїна, тріщина» | словацька |
plẹ́na «зазублина, тріщина» | словенська |
plẹ́n «зазублина леза ножа» | словенська |
плѣнъ «тріщина» | старослов’янська |
пліва́ «тонка ніжна шкірка, оболонка» | українська |
пліна́ «тс.» | українська |
plena «дефект у залізі» | чеська |
пліна́ «тонка шкірка, тонка оболонка, пліва»
псл. [plěna] «пліва»;
споріднене з лит. plėnė˜ «тс., оболонка, перетинка», лтс. plẽne «тонкий шар», прус. pleynis «мозкова оболонка»;
генетично пов’язане з псл. plěva, укр. плі́ва й семантично більш віддаленим пе́ле́на́;
р. плена́ «пліва, перетинка», р. бр. плёˊнка «плівка», п. [plinka] «плівка, шкіра на рані, що загоюється», ч. слц. plena «тонка шкірка, оболонка (мозку тощо)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
плі́нка
«дуже тонкий шар, тонке покриття, мембрана»
плі́нува́тий
«з наростами і плівками»
(у гребінників про роги)
плінь
«тонка оболонка, пліва»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
плёˊнка «плівка» | білоруська |
plẽne «тонкий шар» | латиська |
plėnė˜ «тс., оболонка, перетинка» | литовська |
plinka «плівка, шкіра на рані, що загоюється» | польська |
plěna «пліва» | праслов’янська |
plěva | праслов’янська |
pleynis «мозкова оболонка» | прусська |
плена́ «пліва, перетинка» | російська |
плёˊнка «плівка» | російська |
plena «тонка шкірка, оболонка (мозку тощо)» | словацька |
плі́ва | українська |
plena «тонка шкірка, оболонка (мозку тощо)» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України