ПЛІВА — ЕТИМОЛОГІЯ

пліва́ «тонка оболонка тваринного або рослинного організму»

споріднене з лит. plėvė˜ «перетинка, пліва, оболонка», plėvẽlė «плівка», лтс. plêve «пліва», з якими пов’язане також лит. plėnė˜ «тонка оболонка, райдужна оболонка», укр. пе́ле́на́;
псл. plěva;
р. плева́, бр. пле́ўка, плява́, слнц. [plìeva] «райдужна оболонка (ока)», полаб. plevo «плівка на яйці», слн. [plẹ́va] «повіка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

плі́вка «тонка оболонка; тонкий покрив, шар; стрічка (кіно-, фото-)»
плівки́ «повіки» (мн.)
плі́вчастий
плюва́ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пле́ўка білоруська
плява́ білоруська
plêve «пліва» латиська
plėvė˜ «перетинка, пліва, оболонка» литовська
plėvẽlė «плівка» литовська
plėnė˜ «тонка оболонка, райдужна оболонка» литовська
plevo «плівка на яйці» полабська
plěva праслов’янська
плева́ російська
plẹ́va «повіка» словенська
plìeva «райдужна оболонка (ока)» словінцький
пе́ле́на́ українська

плена́ «тріщина у металі»

псл. plěna «тріщина, щілина (на металі, у камені)»;
переконливої етимології не має;
можливе зіставлення з лтс. plâva «неглибока тріщина у металі», яке пов’язують або з plẽne «окалина», спорідненим з укр. пліва́ «тонка ніжна шкірка, оболонка» і [пліна́] «тс.», або з лит. plėˊnys «попіл, зола», лтс. plēnes «біла зола на вугіллі, сніжинка»;
р. [плена́] «щілина; тріщина, розколина у металі, на камені», бр. [пле́нка] «щербинка, зазублина», ч. слц. [plena] «дефект у залізі», [pleň] «дефект на сокирі; вибоїна, тріщина», болг. [плена́] «тріщина, щілина у залізі, сталі», слн. [plẹ́na] «зазублина, тріщина», [plЙn] «зазублина леза ножа», стсл. плѣнъ «тріщина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

плени́стий «ламкий, крихкий»
плени́тися «ставати ламким, крихким»
пліна́ «осколок, відламок»
пліни́стий
плі́нка «по- лом, тріщина»
плінова́тий «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пле́нка «щербинка, зазублина» білоруська
плена́ «тріщина, щілина у залізі, сталі» болгарська
plâva «неглибока тріщина у металі» латиська
plẽne «окалина» латиська
plēnes «біла зола на вугіллі, сніжинка» латиська
plėˊnys «попіл, зола» литовська
plěna «тріщина, щілина (на металі, у камені)» праслов’янська
плена́ «щілина; тріщина, розколина у металі, на камені» російська
plena «дефект у залізі» словацька
pleň «дефект на сокирі; вибоїна, тріщина» словацька
plẹ́na «зазублина, тріщина» словенська
plẹ́n «зазублина леза ножа» словенська
плѣнъ «тріщина» старослов’янська
пліва́ «тонка ніжна шкірка, оболонка» українська
пліна́ «тс.» українська
plena «дефект у залізі» чеська

пліна́ «тонка шкірка, тонка оболонка, пліва»

псл. [plěna] «пліва»;
споріднене з лит. plėnė˜ «тс., оболонка, перетинка», лтс. plẽne «тонкий шар», прус. pleynis «мозкова оболонка»;
генетично пов’язане з псл. plěva, укр. плі́ва й семантично більш віддаленим пе́ле́на́;
р. плена́ «пліва, перетинка», р. бр. плёˊнка «плівка», п. [plinka] «плівка, шкіра на рані, що загоюється», ч. слц. plena «тонка шкірка, оболонка (мозку тощо)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

плі́нка «дуже тонкий шар, тонке покриття, мембрана»
плі́нува́тий «з наростами і плівками» (у гребінників про роги)
плінь «тонка оболонка, пліва»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
плёˊнка «плівка» білоруська
plẽne «тонкий шар» латиська
plėnė˜ «тс., оболонка, перетинка» литовська
plinka «плівка, шкіра на рані, що загоюється» польська
plěna «пліва» праслов’янська
plěva праслов’янська
pleynis «мозкова оболонка» прусська
плена́ «пліва, перетинка» російська
плёˊнка «плівка» російська
plena «тонка шкірка, оболонка (мозку тощо)» словацька
плі́ва українська
plena «тонка шкірка, оболонка (мозку тощо)» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України