ПЛЯЦ — ЕТИМОЛОГІЯ
плац «площа для військових стройових занять, парадів; [майдан; місце, особливо таке, де раніше було житло]»
запозичене через російське і польське посередництво з німецької мови;
нвн. Platz «місце; площа, плац», як і англ. сангл. place «місце, посада; місто, село, селище», виводиться від фр. place «місце, вільний простір; площа, майдан, плац; ринок, місто», що походить від нлат. *platteа (‹ лат. plătēa) «місце, відкритий простір, вулиця», в основі якого лежить гр. πλατεĩα (ὀδος) «вулиця; (букв.) широка дорога», жін. р. від прикметника πλατύς «широкий, плоский, рівний»;
р. болг. м. плац, бр. пляц, п. ч. plac, слц. pl’ac, схв. пла̏ц, слн. plàc;
Фонетичні та словотвірні варіанти
плець
«тс. Нед; садиба»
пляц
«тс.»
пляцове́
«плата за місце на базарі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| place «місце, посада; місто, село, селище» | англійська |
| пляц | білоруська |
| плац | болгарська |
| πλατεĩα «вулиця; (букв.) широка дорога» (ὀδος) | грецька |
| πλατύς «широкий, плоский, рівний» | грецька |
| plătēa | латинська |
| плац | македонська |
| Platz «місце; площа, плац» | нововерхньонімецька |
| *platteа «місце, відкритий простір, вулиця» (‹ лат. plătēa) | новолатинська |
| plac | польська |
| плац | російська |
| пла̏ц | сербохорватська |
| place «місце, посада; місто, село, селище» | середньоанглійська |
| pl'ac | словацька |
| plàc | словенська |
| place «місце, вільний простір; площа, майдан, плац; ринок, місто» | французька |
| plac | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України