ПЛЯХА — ЕТИМОЛОГІЯ

за іншим тлумаченням (Walde–Hofm. ІІ 314), германське слово зводиться до лат. plaga як запозичення, а plaga з plangere генетично не пов’язане;

п. ст. flaki (fleki) «плями», як і ч. flek «пляма, [латка, місце]», походить від свн. vlëc (нвн. Fleck) «пляма; шматок, шматок матерії, кусок землі, місце; шматок розрізаних нутрощів», спорідненого з дісл. flekkr «пляма іншого кольору» і, можливо, з лат. plaga «місцевість», plangere «ударяти», псл. plakati, укр. пла́кати;

очевидно, запозичення з польської мови;

очевидно, результат контамінації основ [плюхо́та] «негода, сніг з дощем і вітром» і [пля́ґа] «мокра погода», [пля́ха] «тс.»;

пор. також слн. plôha «злива»;

укр. [пля́ха] може бути зіставлене з п. plucha «негода»;

п. [plaga] «сльота, злива, мокротеча, тривала негода; заливний дощ», давніше flaga «злива; сльота; гроза, буря» виводиться від нн. Flage «гроза, буря, шторм»;

запозичення з польської мови;

бр. пля́га «сльота, мокра погода»;

запозичення з польської мови;

п. flasza «велика пляшка», flaszka «пляшка», flaszczyna «пляшечка», як і ч. flaše «пляшка», flaška, слц. fl’aša, fl’aška, вл. bleša, bleška, схв. фла̏ша, слн. fláša «тс.», походять від нвн. Flásche «пляшка», яке зводиться до двн. flaska, спорідненого з дісл. шв. норв. flaska, дангл. flasсe, flaxe, англ. flask, лат. plecto «плету», псл. pletǫ (‹ *plektǫ) «тс.»;

бр. пля́шка;