ПЛЯМКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
блявда́ти «плямкати»
звуконаслідувальне утворення, аналогічне до пля́мкати;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пля́мкати | ? |
плям (вигук, що передає плямкання губами)
звуконаслідувальне утворення;
р. [пля́мкать];
Фонетичні та словотвірні варіанти
пля́мкати
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пля́мкать | російська |
пля́мка «клямка»
результат видозміни де-етимологізованого іменника кля́мка, зближеного з пля́мкати «цямкати»;
р. [пля́мка] «клямка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пля́мкать
«стукати клямкою»
плямчу́к
«защіпка кришки люльки»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пля́мка «клямка» | російська |
кля́мка | українська |
пля́мкати «цямкати» | українська |
кля́мати «плямкати, жвакати»
звуконаслідувальне утворення, паралельне до пля́мкати (пор.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пля́мкати (пор.). | українська |
ця́мкати «плямкати»
звуконаслідувальне утворення від вигуку *цям-цям, що імітує чавкання при їді;
до словотвору пор. га́мкати, пля́мкати, цьо́мкати і под;
р. [ча́мкать] «плямкати», п. ciamkać, ciamać «тс.», сіаm (вигук);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ця́мати
«тс. (про свиней)»
ча́мкати
ча́пкати
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ciamkać «тс.» | польська |
ciamać «тс.» | польська |
ча́мкать «плямкати» | російська |
сіаm (вигук) | українська |
*цям-цям | ? |
га́мкати | ? |
пля́мкати | ? |
цьо́мкати | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України