ПЛЯМКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

блявда́ти «плямкати»

звуконаслідувальне утворення, аналогічне до пля́мкати;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пля́мкати ?

плям (вигук, що передає плямкання губами)

звуконаслідувальне утворення;
р. [пля́мкать];
Фонетичні та словотвірні варіанти

пля́мкати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пля́мкать російська

пля́мка «клямка»

результат видозміни де-етимологізованого іменника кля́мка, зближеного з пля́мкати «цямкати»;
р. [пля́мка] «клямка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пля́мкать «стукати клямкою»
плямчу́к «защіпка кришки люльки»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пля́мка «клямка» російська
кля́мка українська
пля́мкати «цямкати» українська

кля́мати «плямкати, жвакати»

звуконаслідувальне утворення, паралельне до пля́мкати (пор.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пля́мкати (пор.). українська

ця́мкати «плямкати»

звуконаслідувальне утворення від вигуку *цям-цям, що імітує чавкання при їді;
до словотвору пор. га́мкати, пля́мкати, цьо́мкати і под;
р. [ча́мкать] «плямкати», п. ciamkać, ciamać «тс.», сіаm (вигук);
Фонетичні та словотвірні варіанти

ця́мати «тс. (про свиней)»
ча́мкати
ча́пкати «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ciamkać «тс.» польська
ciamać «тс.» польська
ча́мкать «плямкати» російська
сіаm (вигук) українська
*цям-цям ?
га́мкати ?
пля́мкати ?
цьо́мкати ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України