ПЛЯМИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
пля́ма
очевидно, запозичення з польської мови;
п. plama «пляма; цятка, крапка; місце іншого кольору на шерсті тварини; чорна тріщина, подряпина, щілина на залізі від поганого кування» є результатом видозміни ст. plana «пляма, цятка (на хутрі, шерсті)», спорідненого з ч. слц. [plena] «дефект у залізі», укр. плена́ «тріщина у металі»;
бр. пля́ма, ч. ст. plama, pláma;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пля́мий
«плямистий»
пля́мина
«пляма»
плями́стий
плями́ти
плями́тися
«виступати плямами»
плямі́ти
«виділятися, виднітися плямою»
плямови́тий
плямува́ти
плямува́тий
«тс.»
попля́млений
«забруднений»
спля́млений
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пля́ма | білоруська |
| plama «пляма; цятка, крапка; місце іншого кольору на шерсті тварини; чорна тріщина, подряпина, щілина на залізі від поганого кування» | польська |
| plena «дефект у залізі» | словацька |
| плена́ «тріщина у металі» | українська |
| plena «дефект у залізі» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України